Марк Геддон – сучасний британський письменник, пропонує досить непересічну історію про хлопчика з особливостями розвитку й розладами поведінки. Ця тема останнім часом хвилює авторів і вони намагаються допомогти суспільству зрозуміти дітей, яким важко взаємодіяти із зовнішнім світом.

Народився  28 жовтня 1962у Нортгемптоні закінчив Оксфордський університет, де отримав ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови та літератури. Працював з дорослими та дітьми із синдромом Аспергера, був касиром у театрі, розвозив пошту на велосипеді. У 1984 році захистив магістерську дисертацію з англійської мови в Единбурзькому університеті.

Перша дитяча книжка побачила світ 1987 року. 2003 року виходить перша книжка для дорослих — «Дивний випадок із собакою вночі». Цей роман було визнано книжкою року у Великій Британії, відзначено літературними преміями.

 

 

 

 

 

 

у 2004 році у Великобританії стала переможцем в номінації "Найкращий роман" і "Книга року",

П’ятнадцятирічний Крістофер із синдромом Аспергера найбільше у світі любить математику – за її логічність, собак – за зрозумілість емоцій, та зоряне небо – за передбачуваність. Він ненавидить велелюдні місця й галас, а будь-які доторки, навіть рідних, викликають у нього справжні страждання. Але розпочавши розслідування вбивства сусідського пуделя, він відважиться на мандрівку, що переверне життя його та його батьків.

Синдро́м А́спергера — одне з п'яти загальних (первазивних) порушень розвитку, які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Синдром іноді називають формою високофункціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціювати відносно збережена).

Особи із синдромом Аспергера в популяції трапляються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих, адже володіють, як мінімум, нормальним або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями; часто через це їхні емоції та соціальний розвиток, а також інтеграція відбуваються зазвичай пізніше. Синдром часто характеризується також вираженою незграбністю

Розповідь ведеться від імені підлітка Крістофера, який пише свою книгу-щоденник, як йому порадила психолог. Він живе з батьком і вчиться у спецшколі, що не приносить йому користі, лиш одні розчарування. Зате хлопець добре знає математику й фізику і планує стати вченим. Його судження прямолінійні й практичні, а затята цілеспрямованість просто вражає. Головним подразником постають навколишні люди та їх вчинки, чиї емоції й мотиви він не може зрозуміти:

“На це є дві основні причини.
Перша основна причина полягає в тому, що люди часто спілкуються без слів.
… Друга основна причина полягає в тому, що люди часто спілкуються, використовуючи метафори”.

Одного вечора Крістофер знаходить мертвим сусідського пуделя й це дуже його засмучує.Хлопчик починає писати книгу про вбивство собаки, куди ретельно записує всі свої думки . У ході розслідування він з'ясовує, що його мати жива й проживає в Лондоні. Це, разом з іншими обставинами, підриває довіру хлопчика до батька, і він вирішує перебратися жити до мами. Через те, що хворий на аутизм Крістофер зовсім не здатний до спілкування з оточенням і ніколи не був за межами свого дому та шкільного подвір'я (до школи для дітей з особливими потребами його завжди відвозив автобус), через те, що він не має уявлення про те, як користуватися громадським транспортом та іншими речами, про які звичайні люди ніколи навіть не задумуються, поїздка до Лондона перетворюється на довгу, сповнену небезпек та прикростей подорож.

Хоча історія насправді досить сумна, закінчується книга на оптимістичній ноті роздумів Крістофера про своє майбутнє. Адже, як вважає Крістофер, успішне розв'язання ним детективної історії із собакою, самостійна поїздка до Лондона, де йому вдалося знайти маму та складання іспиту з математики рівня „А“ (у хлопця неабиякі здібності до точних наук), дозволяють сподіватися, що він успішно здолає усі інші негаразди, які виникнуть у його житті.Він вирішує знайти вбивцю і починає своє розслідування. Йому доводиться спілкуватись з можливими свідками, виходити у людні місця й аналізувати багато інформації. Відкриття боляче приголомшить хлопця і змінить все його життя.

Автор спробував описати внутрішній світ незвичайної дитини й труднощі, які виникають при її зіткненні з реальністю. А ще зобразив перед нами напружену та виснажливу дійсність батьків, що зіткнулись з такою проблемою. Ця книга викликає дуже суперечливі відчуття: від жалю до засудження. Але я вважаю, що її треба читати, читати й перечитувати. Особливо тим, хто має справу з аутизмом чи синдромом Аспергера, щоб зрозуміти, що це не відхилення, а особливість, яку потрібно прийняти.

https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=8984

читати за посиланням

ВЕЛИКА МЕТА ОСВІТИ-

ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗНАННЯ.

А Й ДІЇ"

Герберт Спенсер

"Світова література -

мистецтво само-

вираження

за допомогою слова "

Акутагова Рюноске


"Читають всі, але далеко не всі вміють читати"

                 Ф.Варан

"Коли з'єдналися любов

і майстерність,

можна чекати шедевра. "

Джон Рескін