Шолом-Алейхем (їд. שלום־עליכם‎, у перекладі — «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович[1]); 18 лютого (2 березня1859Переяслав — 13 травня 1916Нью-ЙоркСША) — єврейський письменникдраматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhittya-i-tvorchist-sholoma---aleyhema-146632.html

 

 

 

 

"ТЕВ'Є - МОЛОЧАР"

 

Тев'є — бідний єврей, дрібний торговець. Його мрія — вигідно видати заміж своїх дочок, але з цього нічого не виходить:

 

  • старша дочка Цейтл відмовляється виходити за багатого м'ясника і замість цього виходить за бідного кравця, якого любить;
  • друга дочка Годл закохується в бідного студента-революціонера Перчика і відправляється вслід за ним у заслання;
  • третя дочка Хава заради нареченого приймає православ'я і йде з дому;
  • четверта дочка Шпринца закохується у сина багатої вдови, погоджується вийти за нього заміж, але той раптово від'їжджає, не сплативши Тев'є, а Шпринца топиться у річці;
  • п'ята дочка Бейлка виходить заміж за багатого підрядника, але той раптово розоряється, і вони від'їжджають жити в Америку.

 

 

 

ЦИТАТИ : Тев'є: 

 

 

Ґвалт, Божечку, милий, справедливий, Ти ж є таки хоч трохи великим і добрим! Чому ж Ти одним даєш досита всього, а іншим — усього нічого? Одному — булки з маслом, іншим — дулі з маком?.

 

       
  •  

Як серце переповнене, — то й з очей тече

  •  

Як-то кажуть: з грошима приходить і розум! А хто, можливо, багатий, той уже, напевне, й розумний… Завжди воно так

Господь Бог утворив людину з земного пороху, ми всі не більше, ніж люди, всім хочеться подивитись на світ, вхопити трохи повітря, побачити щось незвичне, що виставляють у єгупецьких вікнах, наче кажучи: очима — на, дивись, гляди, скільки хочеш, а руками чіпати — зась!

  •  

Якось-то воно буде, сказано-бо в Писанні: «Усе марнота». Гроші, — кажу, — круглі, сьогодні вони тут, завтра там. Аби живі були. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. А що поки сподівався, то почорнів від роботи — то для того ми й євреї на цім світі

 

  •  

Гроші, брате, треба, — кажу, — заробляти гаруванням, працювати по-чорному, до знемоги! 

  •  

Вийшло, як я й казав вам на сампочатку: «Дітей я виховав і виростив» — гаруй заради дітей, бийся головою об стінку, «а вони збунтувались проти мене» — а вони кажуть, що їм видніше. Ні, ви кажіть, що хочете, а нинішні діти надто вже розумні  [

  •  

Я, як ви знаєте, дуже сильно вірю в Того, Хто вічний, і на Нього нарікань не маю. Як Він вчинить, так і добре. Бо навіть якби в вас були якісь нарікання — чим би це вам допомогло? 

  •  

Ти не переробиш цей світ. Всевишній послав нам муки виховання дітей, і це значить: від дітей людям лише горе, але треба це приймати за добро 

  •  

Люди — ду́рні. Розумна людина не повинна брати все надто близько до серця і має пам'ятати, що все йде так, як має іти. Бо коли воно мало б бути інакше — то інакше і було б! 

  •  

Чому люди мають бути такими лихими, коли могли б бути добрими? Чому люди погіршують одне одному життя, коли мають змогу жити солодко і щасливо? Невже Бог створив людей для того, аби вони не могли жити на цім світі?.. Що це Йому дало?.

  •  

Коли бачиш перед собою смерть, мимоволі починаєш сумніватися й розмірковувати, що ми і наше життя, і що насправді цей світ зі сферами, які обертаються круг себе, поїздами, що мчать, немов скажені, з усім тарарамом довкола, і навіть Бродський із його мільйонами — усе марнота! Усе це ніщо ні з чим!

  •  

Горе, поділене з кимось, — половина горя 

 

“Тев’є-молочар” аналіз твору

 

 

Автор – Шолом Алейхем

 

Рік написання -1894—1914

 

Жанр – новелістична повість 

 

Напрям – реалізм

 

«Тев’є-молочар» – твір про життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст.

 

Філософські проблеми, які письменник вирішує у творі не являються вселенськими. Але вони розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.

 

“Тев’є-молочник” головні герої:

 

Тев’є,

Голда,

Цейтл,

Голд,

Хава,

Шпринця,

Бейлка

“Тев’є-молочар” сюжет

Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості».

 

Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-analiz-tvoru

 

 

Проблематика твору «Тев’є-молочар»

Філософські проблеми: Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність./ Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»

 

Морально-етичні проблеми Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.

 

Психологічні проблемиСтавлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок

 

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-analiz-tvoru

 

СИСТЕМА ОБРАЗІВ

ВЕЛИКА МЕТА ОСВІТИ-

ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗНАННЯ.

А Й ДІЇ"

Герберт Спенсер

"Світова література -

мистецтво само-

вираження

за допомогою слова "

Акутагова Рюноске


"Читають всі, але далеко не всі вміють читати"

                 Ф.Варан

"Коли з'єдналися любов

і майстерність,

можна чекати шедевра. "

Джон Рескін