Ерік Вольф Сігел  

Ерік Вольф Сіґел народився в родині рабина у 1937 році. Закінчив Гарвардський університет у 1958 році. У 1967 році створив для групи Бітлз сценарій анімаційного фільму «Жовтий підводний човен», за рік – роман «Комедія Плавта».

У 1969 році написав повість про романтичне кохання гарвардського студента і студентки Редкліффа. Повість не викликала цікавості видавця. Тому за пропозицією свого літературного агента Луїса Уоллеса письменник переробив твір у сценарій, який придбала кіностудія «Paramount Pictures». У 1970 році вийшов у прокат художній фільм «Історія кохання», в якому головні ролі зіграли Райан О’Ніл та Елі Макгроу. Після початку зйомок продюсер фільму несподівано запропонував Сіґелу переробити сценарій на роман. Спочатку Сіґел опублікував його в журналі для домогосподарок «Ледіз Хоум Джорнал» як розважальний твір без особливих літературних претензій. Спочатку роман прочитали жіночки середнього віку і засипали часопис вдячними відгуками. Після виступу Сіґела на телебаченні книгою зацікавилась і молодь. «Історія одного кохання» надійшла у продаж окремою книгою ще до прем’єри фільму, стала бестселером і підігріла інтерес до кінофільму. В результаті вона була перекладена 33 мовами. У 1971 році вийшло продовження – «Історія Олівера», яке теж екранізовано.

Критики і колеги-письменники «Історію одного кохання» дружно піддали цькуванню. Члени журі Національної книжкової премії пригрозили відставкою, якщо книга Сіґела не буде знята з конкурсу на кращий роман року (в результаті номінація була відкликана). Ерік Сіґел викладав античну літературу у Гарвардському, Єльському і Принстонському університетах. Але науковці вважали неприпустимим змішування античних досліджень і сентиментальної романістики, звинуватили автора у несерйозності,  йому відмовили від кафедри в Єлі, і він працював у якості запрошеного професора різними американськими і європейськими університетами, поки не осів у Оксфорді.

Е.Сіґел – автор книг «Зберігаючи віру», «Тільки кохання», «Лікарі», «Премії», «Однокурсники», всього 11 романів, що претендують на панорамування американського життя 60-70-х років. Деякі з його пізніх романів навіть ставали бестселерами, три з них екранізувалися. Однак для більшості читачів Сіґел так і залишився автором улюбленої книги – про дівчину, що любила Баха, Моцарта, «Бітлз» і Олівера Берретта.

Останні 25 років життя потерпав на хворобу Паркінсона, помер у січні 2010 року в Лондоні. Похований на одному з кладовищ столиці Англії.

Цікаво знати. Фільм, що вийшов услід за книгою, врятував студію «Парамаунт Пікчерз», що знаходилася на межі банкрутства: вкладені у виробництво два мільйони повернулися двомастами мільйонами прибутку і семи номінаціями на «Оскар», включаючи сценарну для Сіґела. Фільм Артура Гіллера «Історія кохання» став лідером прокату у 1970 році, але отримав лише одного Оскара – за музику, автором якої є Френсіс Лей. Музична тема твору набула світової популярності. З моменту виходу на екрани «Історія кохання» регулярно включається до списків найромантичніших фільмів

Твір написаний 1969 року.
За жанром — це кіноповість.
Тематика твору: кохання та вірність; межа життя та смерті. Любовна історія Олівера та Дженніфер: спадкоємця мільйонних статків та доньки звичайного пекаря-переселенця.
Ідея: драматизм любові; людяність. Щире та взаємне кохання ламає на своєму шляху перешкоди, наповнює силою та змістом навіть час перед неминучою смертю.
Саме тема кохання є провідною у творі, бо це почуття, зазвичай, допомагає відкрити найпотаємніші риси людини. Автор доносить до читача розуміння того, що для того, аби кохати не потрібні ні статус, ні гроші, не важлива краса. Навіть без цих понять людина може любити щиро та бути щасливою в стосунках.
Проблематика твору «Історія одного кохання»:
проблема цінності часу та життя;
проблема взаємодії батьків і дітей;
проблема соціальної нерівності.
Персонажі 
Олівер Баррет IV;
Олівер Баррет III — його батько;
Дженніфер Кавіллері — дружина Олівера;
Філ Кавіллері — батько Дженніфер.
Композиція: композиційна будова кільцева: вже на перших сторінках твору говориться про смерть головної героїні і закінчується історія також цією подією. Кожен розділ — той чи інший спогад головного героя про кохану чи все, що пов’язано з їхнім з нею спільним життям. Розв’язка — перша частина твору, а основна частина — прощання подружжя, яким вже відомо про скору смерть Дженні.