Перехід до модернізму. Поезія др.п.ХІХ ст

Сайт вчителя зарубіжної літератури Шевченко Алли Віталіївни

ПРО «МОДЕРН» І «МОДЕРНІЗМ»

Докорінні зрушення в суспільстві не могли не помітити митці і проголосили необхідність появи нового. Починаються активні пошуки нових шляхів розвитку культури людства. З’являються нові течії й угруповання, паралельно існують різні художні школи і напрями, кожний з яких пропонує своє бачення розвитку мистецтва.

Це «нове» у мистецтві почали називати «модерном» (від франц. moderne — сучасний). Прагнучи перевершити все, що було створено до них, митці модерну — модерністи — проголосили гаслом свого стильового напряму сучасність та новизну.

Модерн відштовхував старе, адже традиційні форми мистецтва, такі як реалізм і романтизм, вже не могли передати всіх реалій нового життя. Як вдало зазначив іспанський філософ Ортега-і-Гассет, нове мистецтво полягало «у цілковитому запереченні старого». Для позначення цього періоду культури, а також сукупності новітніх течій мистецтва, що існували з кінця XIX ст., більшість дослідників використовує термін «модернізм».

Модернізм — це спільна назва літературних напрямів та течій, що виникли в європейській літературі на межі ХІХ—ХХ століть, яким притаманні спроби відобразити нові явища суспільства новими художніми засобами.

Загальні риси модернізму:

особлива увага до внутрішнього світу особистості орієнтація на вічні закони буття і мистецтва надання переваги творчій інтуїції схильність до містицизму, підсвідомого прагнення відкрити вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси й мистецтва створення нової художньої реальності, рівнозначної довколишній дійсності та експерименти з цією новою реальністю