Тема№ 9

Адам Міцкевич. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі

Світязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка Площа озера - 2,24 км², максимальна глибина - 15 м, довжина - 1,7 км. Утворилося озеро внаслідок провалу шарів земної кори в підземні пустоти.

•    Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь» (1821р). Світязь - найглибше прісноводне озеро України. Належить до групи Шацьких озер, розташованих у Волинській області. Площа озера 26 км2, найбільша глибина досягає 60,0 м, хоча середня глибина становить 6,3 м, а прибережна смуга мілководна. З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини.
•     Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові- сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли жителі міста бути в неволі, тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді зʼявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.

Робота над сюжетом балади.

Кого рибалки спіймали в сітях?                                                                                             – Чому вони не загинули на відміну від інших, охочих дізнатися таємницю озера?      – З яким проханням звернувся князь-сусід до Тугана?                                                      – Як Світязянка заспокоїла батька?                                                                                    – З якими словами звернулася княжна до ангела?                                                            – На що перетворилось місто Світязь та його жителі?                                                     – Чому поет робить опис озера таким детальним?                                                           – Порівняйте фотокопію озера Світязь із описом Світязя у баладі Міцкевича. Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав?                                                                                                        – Яку таємницю зберігало озеро?                                                                                       – Чому князь Туган із військом вирушив із міста?                                                            – Нагородити епітетами княжну, доньку Тугана.                                                                – Перед яким вибором опинилися люди? Як це їх характеризує?                                   -Чи правильно вчинили жителі міста? Чи був у них інший вихід?                                     – Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

1. Від імені княжни описати місто Світязь.

2.  Доведіть, як в баладі утверджується любов до батьківщини і патріотизм.У чому секрет балади?( Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.)

3. Довести, що «Світязь» за жанром є балада.

4. Яке місце в баладі відведено місцевому колориту?

Балада «Світязь» побудована на матеріалі слов’янської історії, легендаризованої, поетизованої митцем у дусі романтизму. У даній баладі, як і в інших ранніх творах, багато місця відведено місцевому колориту. Місцевий колорит – це сукупність достовірних деталей, які передають географічні й національні особливості місця подій, атмосферу й обстановку новогрудських країв. Невипадково тут згадуються реальні географічні місця: озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць Білорусії; Новогрудок– містечко, яке нині входить до складу Білорусі (Міцкевич народився неподалік від нього); Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак, брат коханої поета. Про місцевий ландшафт свідчать назви місцевих сіл: Царини, Заосьє, Рута, Щорси, руїни замків, бори, дороги, вибалки. Прикмети Новогрудського регіону, томоміміка, а також одяг, звичаї, діалект надають емоційній атмосфері твору відчуття достовірності, передають екзотичність волинсько-української природи. Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків.

– 5.Що спільного з погляду фольклорних традицій у баладі Міцкевича «Світязь» і баладах Шевченка

У «Світязі» Міцкевича рибалки неводом витягують з води жінку ( «Кучері білі, уста, мов, корали…». ЇЇ можна порівняти з героїнею балади Т.Шевченка «Русалка». Народні повір’я про русалок в обох творах набувають іншого осмислення, ніж у фольклорі. У баладах Шевченка «Русалка», «Лілія», «За байраком байрак» фантастичне, виняткове постає не як об’єкт зображення, а як поетичний засіб узагальнення трагічного соціального становища героїв. Щось подібне бачимо і в баладі «Світязь», де образ жінки конкретизується через сюжет: жінка розповідає, що в своїй «прірві підводній» білопінні вали поховали місто, «Туганів державу». Згадаймо, що героїня балади «Лілея» Т. Шевченка, яка виявилась «байстрям» пана, гине від розлюченого натовпу («Я умерла \ зимою під тином, \ А весною процвіла я \ Цвітом при долині, \ Цвітом білим, як сніг, білим!»). Бачимо, що обидва поети використали широко відомий в народній творчості мотив перетворення дівчини після смерті в лілею. Хоча тематика в обох поетів різна: в А. Міцкевича – історико-патріотична, в Т. Шевченка – соціально-побутова.

6.Завдання: за допомогою іформаційних карток дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.

– У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

– Синій колір озера Світязь(«безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.

– А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» – ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» ­­­­­­­ – чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

– Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.

– Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування

ВИСНОВКИ

І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків – а що зробили ви для своєї Батьківщини? …Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.

V. Індивідуальне  завдання

– Виписати художні засоби із балади «Світязь».

– Намалювати ілюстрації до балади (за бажанням).