Тема №1 Оригінал і переклад. Витоки й основні етапи української перекладацької традиції
Тема №2 Специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів.
ЗАНОТУЙ!
1.Оригінал (від лат. originalis — первісний) — первісний, справжній.
2..Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.
3.Переспів — вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з елементами наслідування версифікаційних елементів, наближений до перекладу, але відмінний від нього за відсутністю ритмічності.
Тема №3 Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський).
Били́на (стари́ни) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром. Головні центри билинного епосу — Київ, Чернігів, Галич (давній) і Новгород Великий. Билини мають реальну історичну основу, прототипами героїв могли бути реальні історичні особистості, сюжети із життя яких протягом тривалого часу обросли надзвичайними дивними рисами[1].
Найбільш популярними є билини про Іллю Муромця, Добриню Микитича та Олексія Поповича. Більшість билин була записана наприкінці 18-19 ст. на півночі Російської імперії, в Україні билинні сюжети збереглися в інших фольклорних жанрах. Зокрема, відомі українські народні казки про Іллю Муромця[2], думи про Олексія Поповича, пісні про Джурила[1].
Тема №4 «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Елементи фольклору.
Скласти сенкан
Ілля
Хоробрий, мужній
Захищає, втілює, відстоює
Вчить любити Батьківщину
Богатир
_________________________________
Билина
Давньоруська, героїчна.
Розповідає, описує, прославляє
Сюжет – боротьба народу, подвиги богатирів.
Старини
ОПРАЦЮВАТИ МАТЕРІАЛ
- підручник ст.16-22
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назва села, звідки родом був Ілля. (Карачарово)
2. Як звали батька героя? (Іван Тимофійович)
3. Ким він був? (хлібороб)
4. Скільки років сидів Ілля сидячки? (30)
5. Хто зцілив героя? (старці)
6. Що дали випити Іллі старці? (медове питтячко)
7. Що відчув в серці Ілля?(полум’я)
8. «Смерть тобі в … не написана» (бою)
9. «Не борись із родом Микуловим, бо коха його…(земля- матінка)»
10. Кого мав купити собі герой? (коня, жеребця)
11. Скільки місяців мав годувати білою пшеницею? (три)
12. У чому герой мав тричі викачати жеребчика?(у росі)
13. Які дерева повирубував Ілля на полі? (дуби)
. Батьківське благословення.
– Де і коли відбувається дія? (У селі Карачарові, рано- вранці)
– Чому Ілля Муромець виїжджає на світанку? (Богатир хоче мати якомога більше часу на дорогу. Окрім того, символічне значення ранку — початок нового
життя героя)
– Чому Ілля Муромець перш за все просить батьківського благословення?
– Чому Ілля після зцілення вирішив поїхати у стольний Київ- град? Яку мету ставить перед собою герой?
«Чудотворцям там помолитися,
З князем бачиться Володимиром.
Послужить йому вірно- праведно,
Християнськую віру захистить».
Подорож Іллі Муромця до Києва.
– Опишіть спорядження богатиря(лати, меч- кладенець, лук тугий, стріли гартовані, списи міри довгої, булавонька міцно кована)
– Яке місце в житті героя займав богатирський кінь?
– Скільки стрибків здійснив добрий кінь Іллі до Чернігова? (три – улюблене число народних казок і билин)
Скокнув перший скік аж на п’ять верстов.
Скоку другого не могли знайти.
Скочив третій – став під Черніговом.
– Яку роль відіграє гіпербола?
2. Бій з ворогами біля Чернігова.
– Скільки епізодів у цій сцені? («Опис ворогів», «Ілля у бою»,«Взяття в полон царевичів- ворогів»,«Подяка чернігівців»)
а) Опис ворогів
– Які порівняння використані при створенні образу ворогів? (Туман, вороння)
– Чому в цій сцені обов’язкова поява зграї воронів? (Символ смерті)
– Чому з’являється образ туману? (У фольклорі це символ блукань, невизначеності, небезпеки, з нього приходить лихо. А вороги, окрім усього, хочуть
зруйнувати церкви — моральний орієнтир християн)
– Як підкреслена сила нападників?
б) Ілля в бою
– Яким постає у цій сцені Ілля?
– Чому він, не роздумуючи, кидається в бій?
– Як підкреслена надзвичайна сила богатиря?
– Які художні засоби переважають у цьому епізоді билини і чому? (Гіперболи)
– Чи міг Ілля сам перемогти ворога? (Ні, богатиря не можна уявити без коня, який допомагає у бою)
г) Взяття у полон царевичів- ворогів
– Чому Ілля відпустив ворогів? (Щоб розповіли про нового захисника землі)
д) Подяка чернігівців
– Чому чернігівці просять Іллю стати їхнім воєводою?
– Чому герой відмовився, адже він міг би принести багато користі місту? (У нього інша мета — служити не одному місту, а всій
землі.)
– Що втратив і що здобув герой, прийнявши таке рішення?
– Чому Ілля Муромець вирішив їхати прямою дорогою?
3. Зустріч з Солов’єм Розбійником
а) Свист Солов’я Розбійника
– Хто це, на вашу думку, — людина чи фантастичний персонаж?
– Яким ви уявляєте його?
Виразне читання учнями уривку»Свист Солов’я Розбійника» (української і російської традиції).
– Порівняйте тексти (близькі за змістом, але відрізняються віршованою побудовою)
– Кого уособлює Соловей? (Розбійників, які чатували на дорогах)
– Чому злочинця назвали досить мирним птахом — солов’єм? (За однією з версій, тому, що грабіжники спілкувалися за допомогою свисту. А спів солов’я
надзвичайно гучний)
– До яких наслідків призводить свист Солов’я? (Загибель людей і запустіння землі)
– Чому Соловей живе в лісі? (розбійнику немає місця серед людей. А у лісі живе усяка нечисть)
б) Двобій із потворою.
– Де відбувається зустріч суперників? (Біля річки Смородини)
– Як вдалося богатиреві ув’язнити потвору?
– Чому він зразу не вбив супротивника, а повіз у Київ? (Можливо, для того, щоб звершився княжий і народний суд над злочинцем)
– У чому значення перемоги Іллі над Солов’єм? (Зберіг життя багатьом людям, а головне — знищив перешкоду між містами, відновив зв’язки людей,
очистив землю від зла)
4. У стольному Київ- граді.
– Згадайте визначення сюжету.
Як будується сюжет твору? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, епілог)
– Яка частина билини є кульмінацією? (Перебування героя у Києві)
Билина будується таким чином, що кожне наступне випробування богатиря важче від попереднього. Нам необхідно визначити, чому появу Іллі Муромця у
палатах князя народ вважає своєрідним подвигом.
– З яких епізодів складається ця сцена? («Ілля Муромець у княжих палатах», «Свист Солов’я- розбійника», «Страта потвори»)
Обговорення
– Якими зображує народ князя Володимира і його гостей?
В той час, коли країні загрожують зовнішні і внутрішні вороги, великий князь «справляв бенкет, частував гостей; безліч тут князів та бояр було, та
богатирів найпотужніших». Вони не вірять Іллі, принижують і насміхаються з нього («Бреше в очі нам чоловічина»).
– Чому Ілля Муромець не показує своєї образи від несправедливості князя? (Мета богатиря — служити людям. А княжа ласка чи гнів його цікавлять
набагато менше)
– Володимир, побачивши потвору, заради цікавості наказує їй засвистіти. Яка риса характеру притаманна князю? (егоїзм)
– Чому Соловей- розбійник не хотів виконати прохання князя?
– Як покарав богатир Солов’я- розбійника?
Порівняйте:
– «Як шпурне його о сірий камінь
Тут і смерть прийшла Соловейкові»
– «А й он вез- то Солов‘я да во чисто поле,
И он срубил ему да буйну голову»
Учитель зачитує уривок билини російської традиції, в якому Ілля пояснює, чому він вбиває потвору.
– Як реагує Ілля на запрошення князя Володимира сісти за стіл? Чому не захотів з вельможами «їсти – пить»? Як богатир покарав їх?
– Поясніть слова: «Ваша честь мені – не за честь вона!»
Порівняйте Іллю Муромця і князя Володимира
– Богатир привіз Солов’я в Київ для суду. Але все- таки народного чи княжого суду не було. Чому? (Ілля Муромець сам приймає рішення, бачачи, що
злочинець не розкаявся, а князь протистояти розбійнику не може)
– Чому страта відбувається не в Києві, а за містом, у полі? (Можливо, богатир вважає, що у місті не повинна проливатися кров. Адже місто — осередок
цивілізації)
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
1. ВИПИСАТИ реальне і фантастичне у билині
2,ЧОМУ Ілля Муромець є народним улюбленцем?
Підказка!. Народ його любить за надзвичайну силу. Ілля здобув всенародну любов через те, що був сміливим і обороняв Київську Русь, був патріотом рідної землі.. Ілля Муромець захищав
слабких і знедолених. Його образ втілив мрію простого народу про заступника- захисника від сваволі й несправедливості.
Тема №5 Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин
аналіз твору
Автор – народ
Жанр – билина
Тема: розповідь про життя та подвиги богатиря Іллі Муромця, який захищав Київську Русь.
Ідея: прославляння мужності та патріотизму.
Головні герої: Ілля Муромець, Соловей Розбійник, князь Володимир
Головні сюжетні складові билини про Іллю: 1) Ілля отримує богатирську силу; 2) зустріч зі Святогором; 3) подорож Іллі в Київ і зустріч зі Соловйом-Розбійником; 4) три подорожі Іллі; 5) сварка Іллі з князем Володимиром; 6) Ілля в Цар-граді; 7) Ілля і Жировін; 8) Ілля та Ідолище; 9) бій Іллі з поліницей; 10) бій Іллі з сином. «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»
композиція:
Заспів. “А хто б нам сказав про старовину, Про старовину, про бувальщину…” Зачин. Початок розповіді. “У славетному місті Муромі, У селі було Карачаровім…”
Основна частина. Батьківське благословення. Подорож Іллі Муромця до Києва. 2. Бій з ворогами біля Чернігова.
3. Свист Солов’я- розбійника. Двобій із потворою.
4. У стольному Київ- граді. Кінцівка. Вінчає розповідь. “Отут Іллі і славу співають.” “На тому билина і скінчилася.”
Порівняльна таблиця образів Іллі Муромця та Солов’я-Розбійника
Ілля Муромець Соловей Розбійник
звідки родом Ілля Муромець Без роду-племені, чужинець Мета захищати рідну землю Ціль руйнувати та знищувати богатир, гарний і тілом, і душею Скоріше нагадує хижого звіра Прагне бачити Київську Русь цілісною, Сидить на головній дорозі «Київ- Чернігів», прагнучи роз’єднати Київську Русь
художні засоби: Епітети (добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь) Гіперболи «Не стільки сам бив, Скільки конем топтав Не один мурза, ні татарин Не міг втекти і спастися.» Ілля Муромець побив сам силу- силенну ворогів. Гіпербола- перебільшення богатирської сили «Одною рукою коня тримав, Другою рукою дуба рве.» *** «Так тут налили чару зелен- вина – на півтора відра. Випив Соловій чару зелен- вина…» *** Свист Соловія «Як засвистить Соловій по- солов‘їному, Як закричить він по- звіриному, Як зашипить по- зміїному, Так усі трави- мурави в‘януть, Усі квіти обсипаються, А хто близько з людей Так всі мертві лежать.»
Узагальнення
– Які подвиги здійснив Ілля? (звільнив Чернігів від облоги «сили вражої», переміг Солов’я Розбійника)
Як він відстояв свою честь і гідність? (суворо покарав пихатих гостей- бояр, купців, крамарчуків, які любили бенкетувати; не вміли оцінити подвиги Іллі, посадивши
героя на край столу)
– Чи можемо ми назвати негативні риси Іллі Муромця?
– Чому народ створив бездоганний образ героя?
Ведучи мову про Іллю Муромця, ми можемо говорити про народний ідеал героя.
Ідеал (від гр. іdea — уявлення, поняття) — уявлення про досконалість, зображення прекрасного як належного;
Спираючись на текст билини, визначте факти, які свідчать про:
1) позитивне ставлення богатиря до князя (Ілля Муромець прагне служити йому; порівняння князя з сонцем);
2) негативне ставлення Іллі Муромця до князя (Володимир не захищає Русь, бенкетуючи у той час, коли страждає Чернігів і убиває людей Соловей- розбійник; ображає Іллю
Муромця; князь падає від свисту Солов’я, від розбійника намагається захиститися не мечем, а шубою)
Чому ж ідеальний герой Ілля Муромець прагне служити далеко не ідеальному князеві? (Таким чином відобразилися мрії народу про воїна- захисника, здатного звільнити
Русь від внутрішніх і зовнішніх ворогів та ідея мирного життя в країні, об’єднаній під владою одного князя, який не допустить феодальних усобиць)
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА ІЛЛЇ МУРОМЦЯ
Висновки
Билинний Ілля Муромець – узагальнений образ
богатиря, захисника батьківщини.
Головні риси: відважний, безстрашний,безкорислива любов до своєї вітчизни, відданість своєму народові, люта ненависть до гнобителів народу, самопожертва, бажання завжди захистити всіх знедолених,
вміння постояти за свою людську гідність.