Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер

(1759-1805)

О́да до ра́дості (нім. "Ode an die Freude") 

Дата: 1785

Тема: звеличення єдності усіх людей.

Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відзивався про нього, відмічаючи те, що ода «далека від реальності» та що «можливо для нас, але не для світу, не для мистецтва поезії» у листі до свого друга Хрістіана Кернера (під впливом якого і була написана ода), написаному у 1800 році.

Дата: 1793 році текст оди був змінений, зокрема було змінено ключове слово «свобода» замість «радість» (Freiheit замість Freude), а змінив його Шиллер заради того, щоб дистанціюватися від політики.

Музика: Найбільшу популярність вірш здобув після того як Людвіг ван Бетховен поклав його на музику та включив у склад завершальної частини знаменитої Дев'ятої симфонії (дописана у 1824 році).Ода «До радості» запала в душу ще юному Бетховену. Але на музику він поклав її через двадцять років. Композитор довго думав, у якій формі представити публіці свій твір. Лише у 1823 році він включив його у фінальну частину Дев’ятої симфонії. Офіційно вона отримала назву «Симфонія із заключним хором Оди до радості» або просто «Симфонія з хорами». Серед музикантів її ще називають масонська симфонія.

         Прем’єра симфонії відбулася 7 травня 1824 року. Успіх був тріумфальним.  Коли Бетховен з’явився перед публікою, його зустріли п’ятьма вибухами оплесків, хоча, за етикетом цієї країни (Австрії), членів імператорської фамілії прийнято було зустрічати троєкратними аплодисментами. Поліції довелося втрутитися, щоб закінчити маніфестацію.

• На початку 1950-х керівництво ФРН зробило «Оду…» своїм гімном, але у 1952 році старий гімн повернули.
• У 1972 році Рада Європи утвердила «Оду до радості», покладену на музику Бетховена Гімном Ради Європи,
• у 1985 році ода стала гімном ЄЕС,
• а у 1993 — гімном ЄС. Аранжування було зроблене Гербертом фон Караяном.
• У 2003 році було вирішено вважати гімном ЄС лише музику, заради рівноправ'я усіх мов. Мелодія була використана у 1974 році при написанні гімну Родезії.
• З 2005 року — гімн Копа Лібертадорес.

З німецької на українську «Оду…» перекладали Пантелеймон Куліш та Микола Лукаш.

Музику на вірш також писали інші композитори, зокрема:

• Хрістіан Готтфрід Кернер (1786)
• Карл Фрідріх Зелтер (1792)
• Йоганн Фрідріх Ріхард (1796)
• Людвіг-Вілгельм Теппер де Фергюсон (1796)
• Йоганн Фрідріх Хуго фон Дальберг (1799)
• Йоганн Рудольф Цумстіг (1803)
• Франц Шуберт (1815) у пісні «An die Freude» D 189
• Петро Ілліч Чайковський (1865)
• П'єтро Масканьї (1882) у кантані «Alla gioia», переклад на італійську — Андреа Маффей
• Йоганн Штраусс молодший (1892) у вальсі «Seid umschlungen, Millionen!»
• З. Рендал Струп (2002)
• Вікторія Польова (2009)

«Життєві цінності»

ЛЮБОВ ДО ЛЮДЕЙ

ПОВАГА

ПОДЯКА

ПРОЩЕННЯ

ВИКОНАННЯ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ

РАДІСТЬ

ОПТИМІЗМ

МИРНЕ СПІВІСНУВАННЯ

ДОБРІ ПОМИСЛИ

ЧЕСТЬ

МУЖНІСТЬ

ПРАВДА

ДОБРО

ТЕРПІННЯ

ТОЛЕРАНТНІСТЬ

ЧЕСНІСТЬ

Європейський Союз — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі.

Метою  ЄС є створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Відповідно до п.1 ст. 3 Лісабонського договору мета Союзу – підтримувати мир, свої цінності та добробут своїх народів. В той же час Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків.

Для вступу до Євросоюзу країна-кандидат повинна відповідати Копенгагенським критеріям, які вимагають, щоб в державі дотримувалися демократичних принципів, принципів свободи і пошани прав людини, а також принцип правової держави (ст. 6, ст. 49 Договору про Європейський союз). Також в країні має бути конкурентоздатна ринкова економіка і повинні визнаватися загальні правила і стандарти ЄС, включаючи прихильність цілям політичного, економічного і валютного союзу.

-          основні цінності, на яких засновано ЄС (загальнолюдських цінностях: пошани до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини. Названі цінності є спільними для всіх держав членів у суспільстві, де панує толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків.)

-          Запишіть, що є метою створення  ЄС. (Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав:

-          спільна зовнішня економічна політика;

-          спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці;

-          спільна валюта;

-          спільна зовнішня політика союзу;

-          впровадження спільного громадянства.

 «Відносини між Україною та Європейським Союзом».

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. На сьогодні в рамках угоди визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС:

-          енергетика

-          торгівля та інвестиції

-          юстиція та внутрішні справи

-          наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу

-          охорона навколишнього середовища

-          транспортна сфера

-          транскордонне співробітництво

-          співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Партнерський діалог Україна – ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Самміту Україна – ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами Угоди про партнерство та співробітництво та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного документа має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС в умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО).

Європейський Союз визнає також важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.

Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво  між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку. На сьогодні ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України у світі (на країн-членів ЄС у 2010 році припадало 25,4% експорту та 31,4% імпорту України).

Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, реадмісії, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.

В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.

Своє головне завдання Україна на сьогоднішньому етапі вбачає в утвердженні європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері. У цьому – запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

Влітку 2004 року Європейський Союз започаткував реалізацію Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 року Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 р. в м. Прага.

На відміну від Європейської політики сусідства, «Східне партнерство» є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та державами-партнерами. У випадку України такі двосторонні відносини з ЄС є більш амбітними за «Східне партнерство» у ключових сферах. Разом з цим, особливий інтерес для України становлять такі елементи «Східного партнерства»:

–   програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (в рамках двостороннього виміру «Східного партнерства»);

– сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вирівнювання Європейського Союзу (в рамках двостороннього виміру «Східного партнерства»);

– створення інтегрованої системи управління кордонами згідно зі стандартами ЄС (у контексті реалізації відповідної багатосторонньої ініціативи-флагмана в рамках тематичної платформи «Демократія, належне врядування та стабільність»);

– поглиблення інтеграції у сфері енергетичної безпеки (в рамках діяльності багатосторонньої тематичної платформи «Енергетична безпека» і реалізації енергетичних ініціатив-флагманів).

Порівняно з Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які кілька років тому уклали з ЄС угоди про стабілізацію та асоціацію.

Україна та ЄС ведуть переговори про укладення Угоди про асоціацію, починаючи з березня 2007 року.

За структурою майбутня Угода про асоціацію складатиметься з таких шести розділів:«Преамбула, загальні цілі та принципи»,«Політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики»,«Юстиція, свобода та безпека»,«Економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу»,«Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі»,«Загальні, інституційні і прикінцеві положення».

В основі політичної асоціації – зближення позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС на основі чотирьох свобод, спрямованої на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.