Бредбері — філософ. Його твори завжди сповнені активними авторськими роздумами про найхарактерніші питання буття. За конкретними сюжетними ситуаціями постають загальні явища цивілізації, взаемопов’язаність часі з і діяльність різних поколінь. Він  пише про майбутнє, але уявляє його тільки крізь соціальну призму сучасного. І щодо цього про Бредбері можна сказати словами Айзека Азімова: “Щоб виправдати свій погляд на майбутнє, письменник розбирає потенційні загрози, які чигають на нас, і показує, до яких серйозних наслідків вони можуть призвести. Але письменник не каже: ось що неминуче має статися. Він каже інше: ось що може статися, коли ми не вживемо заходів; давайте ж, якщо ми хочемо уникнути загрози, візьмемося за діло сьогодні, бо завтра вже може бути пізно”.

 Письменник, як він висловився сам про себе, “безумовно й насамперед мораліст”. А мораліст завжди — хоче він того чи ні — виступає як філософ, осмислює людські вчинки й уроки життя, узагальнює явища.

    Коли чимало інших фантастів світу всю свою увагу зосереджують на технічних і технологічних питаннях, на прогнозуванні нових відкриттів науки й техніки, то Бредбері виявляє до всього цього демонстративну байдужість.

 

 

  • У людей чимало вільного часу… А чи є час подумати і усвідомити свою відповідальність за майбутнє людей, дбати про високу духовність, наповнюючи серце загальнолюдськими цінностями, творити добро та унікати зла. На жаль, немає»

  •  Рей Бредбері 

     Поряд із філософом у Бредбері живе поет. І не тільки тому, що він пише вірші, видав їх кілька збірок. Його проза надзвичайно поетична, насичена яскравими метафорами, символами, а тому й дуже складна для перекладів на інші мови,

 

Йому двічі присуджувалася високоавторитетна літературна премія імені О’Генрі. Такої честі — навіть один раз — удостоювався мало хто з американських письменників-реалістів, не кажучи вже про фантастів. 

 ОСОБЛИВІСТЬ ТВОРЧОГО ПОГЛЯДУ

  • Бредбері порушує «людські» теми і детально демонструє у художньо-фантастичному дискурсі еволюцію людської особистості.
  • Філософські роздуми про сенс буття людини в сучасних умовах цивілізації- це проекція картини майбутнього трансгуманного суспільства.
  •  Рей Бредбері найбільше полюбляє жанр оповідання, яке в нього завжди позначене проникливим ліризмом, збагачене дивовижною емоційною “оркестровкою”. Мабуть, саме тому з-під його пера і виходять передовсім книжки оповідань — уже названі й відомі на весь світ “Марсіанські хроніки”, “Розмальована людина”, “Золоті яблука сонця”, “Осіння країна”, “Ліки від меланхолії”. Ллє він воднораз успішно виступає і в жанрі роману. І один із найсильніших його творів — роман “Наближається біда”, що пронизаний соціальною гостротою, закликом людей до пильності і активним гуманістичним пафосом.

 

 

 

ТЕМАТИКА ТВОРІВ

- тема подорожі в часі та космічні подорожі

- тема технологічногоноваторства

- тема  цензури та культури

Ось воно трансгуманне майбутнє:

 

  •  «...журнали перетворились на різновид ванільного сиропу, книги - в підсолоджені помиї.”

  •  Читач ,кружляючи в вихорі веселощів,  залишив собі комікси. Ну і, зрозуміло, еротичні журнали…

  • …"влаштовуйте різні конкурси”, “набивайте людям голови цифрами , поки їх не занудило. Нічого, зате їм буде здаватися, що вони дуже освічені.  У них навіть буде враження, що вони мислять, що вони рухаються вперед, хоча насправді стоять на місці ». 

«451° за Фаренгейтом»

 

аналіз

 

Роман «451 градус за Фаренгейтом» розповідає про тоталітарне суспільство, в якому книги знаходяться під забороною і підлягають спалюванню. «451 градус за Фаренгейтом»

головні герої

 

Гай Монтеґ, пожежник

Мілдред Монтеґ, дружина Гая, здатна зробити донос владі на чоловіка

Кларіса, молода дівчина, подруга Гая

Фабер, професор, друг Гая

Брандмейстер Бітті, капітан пожежників

Всіх героїв роману можна розділити на дві групи: тих, які читають книжку і тих, які не читають.

 

 

Про що книга “451 градус за Фаренгейтом”?

 

Головний герой Гай Монтег спалює книги – це його робота. Але одного разу, зустрівши на вулиці юну Клариссу, він усвідомлює, що живе неправильно. У нинішній час книги забуті, а їх зберігання або читання переслідується законом. Гай знайомиться з старим Фабером, який не забув про книги, він зберігає у своїй пам’яті величезний обсяг художніх текстів.

 

Фабер доповідає йому про те, що є ще коло людей, які у своїй голові зберігають чималу кількість книг. Гай вирішує до них приєднатися. Про погляди Монтега дізнається поліція, його хочуть заарештувати. Починається переслідування, Гай тікає з міста. Він знаходь групу людей, які зберігають книги і приєднується до них. Місто, в якому він жив, вибухає. Гай і його соратники йдуть подалі від руїн …

 

урок 2  РОБОТА НАД ЗМІСТОМ

план

- Суспільство майбутнього.Пожежна охорона має знаходити та спалювати книги.

 

- Гай Монтег – пожежний, який спалює книги.

 

- Гай Монтег знайомиться з Клариссою.Зміна ставлення Гая до книг.

Зміна поглядів пожежного Монтега.

 

- Монтег прикидається хворим, він розчаровується у своїй роботі.Гай починає читати книги, дружина не розуміє його.Гай розуміє, що його дружина Мілдред, має обмежені погляди.

 

- Зустріч Гая і Фабера, який збирає книги.Монтег і його знайомий Фабер домовляються копіювати книги.

 

-Монтег їде на виклик у свій будинок

 

- Гая переслідує поліція.

 

- Гай знайомиться з групою людей, які зберігають книги в пам’яті.

Початок війни, знищення міста.

- Нове життя

 

 

композиція

 

 

Назва твору ” 451 за Фаренгейтом” означає температуру при якій заграється папір

Рік написання – 1953

 історія написання

За зізнанням письменника, задум роману «451° за Фаренгейтом» виник, коли він дізнався про спалення бібліотеки в Олександрії. Ця подія має як мінімум чотири передбачуваних датування, а сам Бредбері говорив про неї як про те, що трапилося «3000 років тому». Чому саме «451° за Фаренгейтом»? Тому, що саме за цієї температури починає горіти папір.

 

Цей роман Рей Бредбері писав на взятій напрокат друкарській машинці в публічній бібліотеці Лос-Анджелеса. В основі тексту невидана розповідь «Пожежний» (1949), а також оповідання «Пішохід».

 

Роман був написаний 1953 року, і в ньому описано уявне майбутнє Америки. Утім, коли читаєш, виникає враження, ніби це майбутнє уже настало. Найжахливіше й надивовижніше те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Усе описане вже було або є зараз.

 

Жанр – роман антиутопія

 

Тема – Побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві

 

Ідея – Читання книг, освіта врятує світ від загибелі

 

 

Провідні мотиви твору “451 градус за фаренгейтом”: книги та читання, пожежі, тоталітарний контроль, інакомислення.

 

Проблематика – Знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада

 

Символіка – механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального кола

 

Мілдред – дружина Монтега, звичайна мешканка мегаполісу, яка не має власної думки і підкоряється сучасним законам і правилам соціуму. Найбільшою її пристрастю є Телесте – модернізована версія телевізора і тривимірного проектора.Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей;

 

    Фабер – літня людина, колишній професор філології, живе в місті, проте таємно підтримує людей, які хочуть зберегти хоч частину книг від тотального знищення. Намагається допомагати Монтегу в пошуку правильного шляху, однак при цьому відчайдушно боїться за своє життя.Фабер читає, “мені аж болить  від того, що відбувається”, допомагає  Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»;

    Кларисса – молода і простодушна дівчина, вихована в сім’ї «старого типу». Має незалежну від суспільства думку, любить природу і книги. Саме цей персонаж змушує Гая переосмислити свої діяння і стати іншим.Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити 

   Бітті – брандмейстер (капітан) пожежної станції і прямий начальник Монтега. Хитрий, сильний і начитаний, однак повністю підтримує принципи суспільства споживання. Безуспішно намагається наставити Гая на шлях істинний і в кінцевому підсумку гине під струменем полум’я з вогнемета, випущеним Монтегом в нападі люті.брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі(“з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті).

 

Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,“у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати”?;

 

    Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти  діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину” 

 

 

 

 

УРОК 3

 

 

“451 градус за Фаренгейтом” характеристика головного героя

 

Гай Монтег – головний герой книги, пожежник за професією, основним завданням якого є спалювання забороненої літератури. Монтег шукає свій ідеал, проте не може знайти його в сучасних соціокультурних цінностях, тому впродовж книги, він кардинально змінює точку зору на свою професію, подальшу долю і призначення.Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими “я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік”

 

 

РІД ЗАНЯТЬ Гай Монтег – головний герой, який працює пожежником. Це звичайний громадянин, про таких кажуть, що “на них вся країна тримається”.

РИСИ ХАРАКТЕРУ.Монтег в міру розумний, в міру чесний, в міру порядний, в міру добрий. Він працьовитий, старанний і, головне, щиро вірить у всі догмати офіційної ідеології. Гай – держслужбовець, він працює на державу. Як держслужбовець він бере участь в проведенні в країні офіційного ідеологічного курсу. Робить це він сумлінно і щиро.

 

СВІТОГЛЯД.Сюжет книги будується на тому, що в ході сумлінного виконання своїх службових обов’язків Гай стикається з протиріччям між своїми загальнолюдськими установками і офіційним ідеологічним курсом держави. Настає прозріння.

 

Пробудження від «сплячки» відбувається в той день, коли Гай зустрічає юну дівчину, Клариссу Маклеллан. Кларисса не така, як усі: вона являє собою тип так званої «природної людини», що не адаптованої  до технократичної цивілізації.

 

ВИБІР Гай Монтег розуміє, що він більш не може бути “в міру розумний, в міру чесний, в міру порядний, в міру добрий” і при цьому дотримуватись вимог своєї держави. У ситуації вибору – він вибирає конфлікт з державою, але не конфлікт з собою.

 

Сенс повісті Бредбері якраз в цьому виборі. Бредбері обґрунтовує неминучість вибору для пересічних громадян держави. Неможливо одночасно слідувати ідеалам культури і гуманізму і імперативів тоталітарного правління. Конфлікт неминучий і вибір зумовлений.

 

НОВИЙ ПОГЛЯД У житті Монтега з’являється новий духовний наставник — колишній професор англійської мови Фабер, людина старомодна і інтелектуальна. Той довершує розпочате Клариссою: відкриває йому очі і ставить все на свої місця.

 

Після доносу на головного героя відбувається період поневірянь, який символізує остаточний розрив головного героя з його соціумом. Монтег-утікач вже втратив свій соціальний статус, став блукачем. Самотність на тлі природи стало для нього катарсисом, очищенням.

 

НОВЕ ЖИТТЯ Згодом він зустрічається з однодумцями — «людьми-книгами». Кожен з таких людей вивчив напам’ять якийсь літературній або публіцистичний твір, який увійшов до світової скарбниці культури. Вони не тільки хранителі культурних традицій — вони ще й намагаються жити в гармонії з іншими людьми і з природою.

 

Монтег врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З цієї книги почалося одужання Монтега, але з книгою в його життя увійшло страждання. Йому довелося пережити підозри, зраду дружини, відмову сусідів спілкуватися з ним, підпал його будинку, переслідування.

 

ВІРА Роман завершується масштабною війною та бомбардуванням, але наприкінці твору звучить легенда про Фенікса. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.

 

проблематика

 

Конфлікт суспільства і особистості.

Гай Монтаг вступає в конфлікт з суспільством, починаючи читати книги, замість їх знищення. Будучи пожежним, покликаним для їх знищення, він стає подвійним агентом – на завданнях, замість знищення літератури, він забирає деякі книги до себе додому. Герой виділяється серед інших людей зі свого оточення. Як біла ворона, він стає злочинцем через бажання дізнатися нове і мислити, тоді як суспільство розучилося думати.

 

Пропаганда і маніпулювання суспільством за допомогою ЗМІ.

Телебачення заповнює всі проблеми, які утворилися після заборони літератури. Засоби масової інформації стають прекрасним способом маніпулювання, вони «зомбували» населення, залишаючись єдиним каналом для отримання будь-якої інформації. Однак, все, що показують в екранних кімнатах, підноситься під вигідним ракурсом, а шанси помітити «щось недобре» в інформації, що подається зводяться до нуля через невміння мислити.

 

Проблема бездуховності так само народжується через відсутність книг і достатку «інформаційного фастфуду» телевізійних екранів, які на правах монополії беруть участь у вихованні населення. Моральні цінності, в результаті, замінюються споживчими.

 

Проблема історичної пам’яті. Література, яка зібрала всі відкриття та винаходи, все свідоме і обдумане століттями, є пам’яттю поколінь. Це збірка архівів усього створеного людиною з моменту появи писемності. У суспільстві, де книги заборонені, можливість збереження всього цього втрачається, що стає запорукою повного регресу для суспільства.

 

короткий зміст

 

 

Події роману «451 градус за Фаренгейтом» розгортаються в недалекому майбутньому (або в теперішньому, бо Рей Бредбері писав роман у 1950-і).

 

Нещодавно закінчилася атомна війна, але патрульні бомбардувальники продовжують літати над містом. Уряд вирішив, що людей треба приборкати: вони не повинні багато думати, а лише працювати і веселитися. Людей поступово перетворюють у зомбі, вони ні про що не розмовляють між собою, не гуляють по вулицях, ненавидять своїх дітей. В моду входить дивитися телевізор (так звані «вітальні», де всі стіни є величезними телевізорами) і на величезній швидкості їздити по місту на реактивних машинах. У країні забороняють будь-які книги як пропаганду вільнодумства, а пожежників перекваліфікують і їх головною турботою стає приїжджати до порушника додому і спалювати книги разом з будинком. Головний герой Гай Монтег якраз і є пожежником і спалює книги по всій країні.

 

Одного разу Монтег повертався додому з роботи і зустрічає на вулиці свою дивакувату сусідку Клариссу. Вона говорила дивовижні речі про красу зірок, шелест листя і так далі. Але в підсумку вона сподобалася Монтегу і він став прислухатися до неї, він почав дивитися на речі по-іншому. Через пару днів Монтег дізнався, що Клариссу на смерть збив автомобіль і її сім’я поїхала.

 

В той самий час загін пожежників викликали спалити книги в будинок, в котрому господиня відмовилася виходити на вулицю. В результаті будинок спалили разом з жінкою, яка перед смертю цитувала книги. Монтег потайки прихопив з її будинку книгу. Після цих випадків Гай задумався про свою роботу, книги. Він сказав дружині Мілдред, щоб та зателефонувала на його роботу і сказала про те, що чоловік захворів. Але несподівано до них в гості прийшов начальник Монтега Бітті. Він запідозрив, що Гай зберігає книги і почав розповідати, що в книгах немає нічого цікавого, вони лише шкодять.

 

Після відходу начальника Монтег показав дружині всі свої книги (а зберігав він не одну). Мілдред почала панікувати і просити від них позбутися. Тоді Монтег узяв Біблію і пішов з дому. Він поїхав до старого Фабера, якого одного разу підловив в парку за читанням, але не здав його пожежним. Фабер тоді залишив йому свою адресу і тепер Монтег, не знаючи куди податися і з ким поговорити, приїхав до старого. Фабер вислухав Монтега і умовив його рятувати книги і виступати на боці бунтівників. Також Фабер дав Монтегу маленький приймач, який Гай помістив собі в вухо – за допомогою нього старий міг чути те, що відбувається навколо пожежника і розмовляти з ним.

 

Монтег повернувся додому. В цей час до дружини прийшли подруги. Вони дивилися стіни в «вітальні», але Гай їх вимкнув і сказав «Давайте спілкуватися!». Від тупості подруг дружини Монтег почав утрачати самовладання. У підсумку він вихопив зі схованки книгу з віршами і почав їх читати. Фабер просив його цього не робити, але Гай не зупинявся. Дружина Мілдред спробувала все представити подругам як жарт пожежників, але ті все-одно пішли по домівках і подзвонили в поліцію.

 

Монтег, нічого не підозрюючи, поїхав на роботу. Він приніс одну з книг Бітті і сказав, що вкрав її і шкодує. Бітті похвалив його, сказавши, що всі колись так робили. Згодом надійшов виклик і всі посідали в пожежну машину. Виявилося, що пожежники приїхали до будинку Монтега. Мілдред, опустивши очі, поїхала на таксі. Бітті дав Монтегу вогнемет і сказав, що б той сам спалив свої книги. Монтег озирнувся до Бітті і спалив його, вдарив двох своїх колег. Потім він спалив механічного пса, який був налаштований на запах Монтега.

 

Гай вирішив втекти з міста. На дорозі його ледь не збила машина, по всім «каналам» країни показували погоню за ним, але він благополучно вибрався з міста і кинувся в річку. Монтег довго плив і, нарешті вибрався на берег, де побачив багаття. Біля вогнища сиділи бродяги, які покликали Монтега і увімкнули маленький телевізор. Там показували, як гонитва за Монтегом добігає кінця – вирішивши, що в воді злочинця шукати довго, поліція вибрала на вулиці перехожого і, видавши його за Монтега, знищила за допомогою механічного пса. Люди похилого віку розповіли, що вони повсталі, і теж вирішили захищати книги. Кожен з людей похилого віку зберігає в голові якусь відому книгу або декілька її розділів, щоб колись відтворити її. Ще Монтег дізнався, що знову почалася війна.

 

Вранці мандрівники з Монтегом вирушили в дорогу якомога далі від міста. Але далеко вони відійти не встигли – на місто налетіли бомбардувальники і зрівняли його із землею. Мандрівники вижили, всі в пилу і крові, вони знову рушили в дорогу, несучи в голові кожен свою книгу і бажаючи змінити світ на краще.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/451-gradus-za-farengeytom-korotkiy-zmist

ВЕЛИКА МЕТА ОСВІТИ-

ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗНАННЯ.

А Й ДІЇ"

Герберт Спенсер

"Світова література -

мистецтво само-

вираження

за допомогою слова "

Акутагова Рюноске


"Читають всі, але далеко не всі вміють читати"

                 Ф.Варан

"Коли з'єдналися любов

і майстерність,

можна чекати шедевра. "

Джон Рескін