Шарло́тта Бро́нте  псевдонім Каррер Белл — англійська письменниця.

 1816 —  1855,

 

Авторка знаменитих романів «Джен Ейр»«Вільєтт»«Вчитель».

 

 

Джейн Ейр», або «Джен Ейр»[1] (англ. Jane Eyre) — класичний роман англійської письменниці Шарлотти Бронте. Цей твір вважають частково автобіографічним і найвизначнішим в її творчому доробку. Він також є одним з найвідоміших романів у Великій Британії.

Тема:Книга оповідає про непросту долю сироти із сильним, незалежним характером, про її дитинство, дорослішання, пошук свого шляху й подоланні перешкод, що встають на цьому шляху.

Особливості роману

- аллюзії ( натяки): особисте життя, Біблія,англійські казки, «Шлях Пілігрима», «Загублений Рай

- емансиповані погляди. проблеми освіти

- романтичний сентименталізм

- традиції  готичного роману

-  риси романтизму: Байронівський герой (Рочестер), а також божевільна жінка (Берта, його дружина). Берта кидається на свого брата «подібно вампіру»

-  уникає деяких штампів вікторіанського роману, наприклад, не виведене примирення між Джейн і вмираючою тіткою, і не показана «занепала жінка».

Український переклад: «Джейн Ейр». — К.: Книголав, 2018. С. 608, тираж 2000, ISBN 978-617-7563-12-8. Переклала Маріанна Кіяновська

Джейн Ейр” аналіз твору

 

Автор – Шарлотта Бронте 

 

Дата написання – 1847

 

Жанр – соціально-психологічний роман виховання

 

Художній метод – класичний реалізм

 

Тема “Джейн Ейр” – життя та поневіряння бідної дівчини Джен Ейр, історія її боротьби за свою гідність на тлі зображення різних прошарків суспільства.

 

Ідея “Джейн Ейр” – Ідея рівності людей, право жінки на власний життєвий вибір (емансипація)

 

Мета “Джейн Ейр” – зобразити пагубність та жорстокість методів виховання англійського суспільства; положення жінки у суспільстві Ідейно-художній центр роману – образ Джейн Ейр

 

Конфлікти роману – моральний – між різними методами виховання; етичний – тема кохання; соціальний – бідність і багатство

 

Проблематика “Джейн Ейр” – проблема виховання; проблема вибору життєвого шляху; проблема кохання і пристрасті; проблема щастя; проблема гуманістичного служіння людям

 

Засіб художнього зображення – елементи романтизму, готичного роману

 

Принцип побудови оповіді – історія життєвого шляху Джейн у: 1) місіс Рід; 2) ловудській школі: 3) замку Рочестера 4) родині Риверсів та повернення до Рочестера

 

Події твору відбуваються у першій половині ХІХ століття в північній частині Англії.

 

Головні герої

Джейн Ейр – сирота, цілеспрямована, чесна та добра дівчина.

Містер Рочестер – гордий, норовливий і суворий чоловік, багатий і знатний пан.

-Місіс Рід – тітка Джейн, яка віддала її у притулок для сиріт.

-Еліза, Джон та Джорджіана – діти місіс Рід.

-Міс Темпль – директор Ловуда, добра, співчутлива молода жінка.

-Містер Брокльхерст – один із піклувальників Ловуда, жорстока і жадібна людина.

-Елен Бернс – найкраща подруга Джейн у Ловудській школі.

-Адель Варанс – вихованка містера Рочестера.

-Місіс Фейрфакс – економка містера Рочестера, добра, дбайлива жінка.

-Бланш Інгрем – гордовита красуня, головна претендентка на серце та статки Рочестера.

-Берта Рочестер – божевільна дружина містера Рочестера.

-Грейс Пул – доглядальниця божевільної Берти.

-Сент-Джон, Мері та Діана – найближчі родичі Джейн Ейр.

 

 

 

 

 

ТЕМА. Романтичні мрії Джейн Ейр і сувора реальність

 

 

 Сюжет

 

Маленька Джейн Ейр втрачає батьків і переїжджає до будинку свого дядька. Згодом помирає і він. Дядькова дружина місіс Рід ненавидить свою племінницю, а її діти постійно б'ють Джейн. Після чергових побоїв аптекар, що приїхав оглянути дівчинку, радить місіс Рід віддати її до школи.

Джейн Ейр потрапляє в Ловудську школу для дівчаток. Умови утримання там жахливі. Через погані харчі й одяг у закладі спалахує епідемія тифу, під час якої помирає від сухот подруга Джейн — Елен Бернс. Директор безпідставно називає Джейн брехухою, але попри це, в неї складаються добрі відносини з учителями та іншими ученицями. Закінчивши школу, Джейн працює там вчителькою. Але вона прагне змін, тому дає оголошення в газету і влаштовується гувернанткою в маєток Торнфілд. Її учениця — маленька Адель, вихованка господаря маєтку містера Едварда Рочестера. Він дуже гордий, зверхній та, разом з тим, самоіронічний. Джейн цікава ця людина. Сам Рочестер звик до уваги самовдоволених та багатих дам. Тож скромний характер Джейн Ейр теж зацікавлює його. Вони проводять за розмовами багато часу.

Якось в маєток прибувають гості, знайомі містера Рочестера. Стає зрозуміло, що Рочестер збирається одружитися з красунею Бланш Інгрем. Джейн засмучена. Вона закохана в Рочестера і вважала, що й він також небайдужий до неї. Джейн отримує лист. Їй повідомляють, що місіс Рід помирає і хоче її бачити. Коли Джейн приїхала до будинку тітки, місіс Рід розповіла, що Джейн має ще одного дядька, і він хоче її вдочерити. Після смерті тітки Джейн повернулася до Торнфілду. Рочестер зустрічає її та переконує, що кохає її, а не Бланш, і пропонує Джейн одружитися. Спочатку Джейн не вірить, але, переконавшись у щирості Едвардових почуттів, погоджується. Під час вінчання стає відомо, що Рочестер вже має дружину. Багато років тому батько Едварда, щоб не ділити спадок між двома синами, одружив його на заможній божевільній Берті, яку власник маєтку змушений ховати від сторонніх.

Джейн тікає з Торнфілду, але зберігає в серці любов до Едварда. Вона намагається знайти роботу, але марно. Не маючи грошей, вона довгий час голодує і зрештою непритомніє. Джейн дають прихисток сестри Діана й Мері. Їхній брат Сент-Джон Ріверс влаштовує Джейн сільською вчителькою. Джейн приховує своє справжнє ім'я, але Сент-Джон випадково дізнається його. Виявляється, що Джейн – їхня двоюрідна сестра і спадкоємиця багатого дядька, який на той час вже вмирає. Радість сироти, яка знайшла родичів, затьмарюється лише сумом за коханим. Сент-Джон мріє стати місіонером та поїхати до Індії. Він пропонує Джейн стати його дружиною, адже вона підходить на роль дружини місіонера. Джейн вагається.

Одного вечора їй здається, що Едвард її кличе. Джейн Ейр нічого не знає про долю свого коханого, тому поспішає до Торнфілду. Там вона бачить, що будинок зруйнований. Джейн дізнається, що божевільна місіс Рочестер влаштувала пожежу і загинула. Едвард Рочестер залишився калікою. Він втратив руку і став сліпим. Тепер він мешкає у віддаленому маєтку. Джейн поспішає до коханого. Рочестер щасливий, що Джейн поруч, але він не хоче, щоб Джейн присвятила себе сліпому каліці. Вона переконує Едварда у своїй відданості і коханні. Для неї важливо бути поруч, а його вади її не хвилюють. Незабаром вони побралися. За кілька років зір Едварда Рочестера частково відновився і він зміг побачити свого первістка.

Композиція “Джейн Ейр”

Кожна частина має свою композицію

 

У місіс Рід

 

експозиція – сирота Джейн в сім’ї місіс Рід

зав’язка – суперечка з Джоном Рід

кульмінація – у червоній кімнаті та хвороба Джейн

розв’язка – прощання з тіткою Рід

 

У ловудській школі

 

експозиція – опис ловудської школи, її звичаїв

зав’язка – покарання Джейн за «брехню»

розвиток дії – дружба з Елен Бернс та міс Темпл

кульмінація – смерть Елен Бернс

розв’язка – робота учителькою в школі

 

У замку Рочестера

 

експозиція – знайомство з міс Ферфакс та Аделією

зав’язка – знайомство з Рочестером

розвиток подій – пробудження почуттів Джейн – бал у замку Рочестера – смерть місіс Рід – таємниця замку Рочестера – освідчення Рочестера

кульмінація – відкриття таємниці Рочестера

розв’язка – втеча Джейн

 

У родині Ріверсів

 

експозиція – поневіряння Джейн

зав’язка – притулок у сім’ї Ріверсів

розвиток дій – робота у сільській школі – пропозиція Сен-Джона – спадок Джейн

кульмінація – голос Рочестера

розв’язка – повернення до Рочестера. Щасливий шлюб

 

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dzheyn-eyr-analiz

 

 

ПРОСЛІДКУВАТИ  В СЮЖЕТІ НАЯВНІ АЛЮЗІЇ

ПРОТОТИПИ

Багато епізодів роману засновані на особистому досвіді авторки, тому «Джейн Ейр» можна вважати частково автобіографічним твором.

1.Героїня.Вже на самому початку роману головну героїню змальовано як маленьку на зріст, худорляву, бліду, непривабливу дівчинку, дуже сором'язливу ззовні, але із незалежним характером і живим розумом. Ці риси цілком відповідають зовнішності й вдачі самої Шарлотти Бронте, яке все життя мала не надто міцне здоров'я, ніяковіла в присутності сторонніх, але вирізнялась працьовитістю, вольовим характером, внутрішньою незалежністю

2.Гувернантка  внутрішнє незалежна, не зважаючи на бідність, яка узалежнювала її від хазяїна маєтку.

3.Епізод, в якому кузен Джейн Ейр жбурляє в неї книжкою, узятий із викладацької практики Шарлотти Бронте. 

4. Школа. Опис поганих умов проживання в Ловудській школі відповідає одному року навчання Шарлотти Бронте в школі в Кован-Брідж

5. Вчителька. Після закінчення навчання головна героїня роману продовжує працювати у школі вчителькою. Так само було і в житті Шарлотти Бронте, яка чотири роки вчителювала у ро-гедській школі після того, як завершила в ній студії.

6. Маєток. Готично похмурий маєток Торнфільд, імовірно, створено з оглядкою на Норт-Ліс-Голл  Шарлотта відвідала його зі своєю подругою Еллен Нассі влітку 1845 року.

7. Кохання. Закоханість Джейн Ейр в свого працедавця могла бути навіяна почуттями Шарлотти Бронте до одруженого вчителя пансіону, в якому вона навчалась 1842—1844 року.. Більш точно цей епізод її життя відтворений у пізнішому романі «Вілєтт». В реальному житті ці стосунки не отримали продовження, можливо тому і Джейн Ейр приймає складне рішення відмовитись від забезпеченого становища коханки Едварда Рочестера на користь похмурої, злиденної невідомості і чесного життя власним коштом.

8. Смирення.Вибір праведного і смиренного життя у романі невдовзі винагороджується отриманням багатої спадщини від дядька, причому Джейн Ейр поділяє її зі своїми кузинами і кузеном, таким чином отримуючи на додачу до багатства і справжню родину. В своєму житті Шарлотта Бронте із сестрами також отримала спадщину від тітки і якраз в той час, коли не мала грошей на заснування власної школи. У пропозиції одружитися і стати місіонеркою, яку Джейн Ейр отримала від Сент-Джона, також можна вгледіти паралелі з особистим життям письменниці. На момент написання роману вона була знайома з близьким товаришем батька, дияконом Артуром Беллом Нікколсом (це його ім'я вона обрала своїм літературним псевдонімом), який тривалий час залицявся до Шарлотти, але здавався їй нецікавим. Лише у 1853 році він домігся її згоди на шлюб і вони побралися.

Розв'язка роману «Джейн Ейр» спочатку виглядає трагічною, адже Едвард Рочестер залишається сліпим калікою, але потім письменниця пом'якшує похмуру картину типовим хепі-ендом. Ця трагедійність також не випадкова, адже в час створення роману батько письменниці стрімко втрачав зір і, зрештою, повністю осліп, залишившись безпорадним. Шарлотта Бронте доглядала його майже до самої своєї смерті, тому і відданість Джейн Ейр скаліченому Рочестерові виглядає такою природною і переконливою.

 

ВЕЛИКА МЕТА ОСВІТИ-

ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗНАННЯ.

А Й ДІЇ"

Герберт Спенсер

"Світова література -

мистецтво само-

вираження

за допомогою слова "

Акутагова Рюноске


"Читають всі, але далеко не всі вміють читати"

                 Ф.Варан

"Коли з'єдналися любов

і майстерність,

можна чекати шедевра. "

Джон Рескін