Шолом-Алейхем (їд. שלום־עליכם, у перекладі — «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович[1]); 18 лютого (2 березня) 1859, Переяслав — 13 травня 1916, Нью-Йорк, США) — єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhittya-i-tvorchist-sholoma---aleyhema-146632.html
"ТЕВ'Є - МОЛОЧАР"
Тев'є — бідний єврей, дрібний торговець. Його мрія — вигідно видати заміж своїх дочок, але з цього нічого не виходить:
ЦИТАТИ : Тев'є:
|
Ґвалт, Божечку, милий, справедливий, Ти ж є таки хоч трохи великим і добрим! Чому ж Ти одним даєш досита всього, а іншим — усього нічого? Одному — булки з маслом, іншим — дулі з маком?. |
|||
|
|
Як серце переповнене, — то й з очей тече |
|
Як-то кажуть: з грошима приходить і розум! А хто, можливо, багатий, той уже, напевне, й розумний… Завжди воно так |
|
Господь Бог утворив людину з земного пороху, ми всі не більше, ніж люди, всім хочеться подивитись на світ, вхопити трохи повітря, побачити щось незвичне, що виставляють у єгупецьких вікнах, наче кажучи: очима — на, дивись, гляди, скільки хочеш, а руками чіпати — зась! |
|
Якось-то воно буде, сказано-бо в Писанні: «Усе марнота». Гроші, — кажу, — круглі, сьогодні вони тут, завтра там. Аби живі були. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. А що поки сподівався, то почорнів від роботи — то для того ми й євреї на цім світі
|
|
Гроші, брате, треба, — кажу, — заробляти гаруванням, працювати по-чорному, до знемоги! |
|
Вийшло, як я й казав вам на сампочатку: «Дітей я виховав і виростив» — гаруй заради дітей, бийся головою об стінку, «а вони збунтувались проти мене» — а вони кажуть, що їм видніше. Ні, ви кажіть, що хочете, а нинішні діти надто вже розумні [ |
|
Я, як ви знаєте, дуже сильно вірю в Того, Хто вічний, і на Нього нарікань не маю. Як Він вчинить, так і добре. Бо навіть якби в вас були якісь нарікання — чим би це вам допомогло? |
|
Ти не переробиш цей світ. Всевишній послав нам муки виховання дітей, і це значить: від дітей людям лише горе, але треба це приймати за добро |
|
Люди — ду́рні. Розумна людина не повинна брати все надто близько до серця і має пам'ятати, що все йде так, як має іти. Бо коли воно мало б бути інакше — то інакше і було б! |
|
Чому люди мають бути такими лихими, коли могли б бути добрими? Чому люди погіршують одне одному життя, коли мають змогу жити солодко і щасливо? Невже Бог створив людей для того, аби вони не могли жити на цім світі?.. Що це Йому дало?. |
|
Коли бачиш перед собою смерть, мимоволі починаєш сумніватися й розмірковувати, що ми і наше життя, і що насправді цей світ зі сферами, які обертаються круг себе, поїздами, що мчать, немов скажені, з усім тарарамом довкола, і навіть Бродський із його мільйонами — усе марнота! Усе це ніщо ні з чим! |
|
|
“Тев’є-молочар” аналіз твору
Автор – Шолом Алейхем
Рік написання -1894—1914
Жанр – новелістична повість
Напрям – реалізм
«Тев’є-молочар» – твір про життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст.
Філософські проблеми, які письменник вирішує у творі не являються вселенськими. Але вони розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: – мир і злагода у великій сім’ї; як вдало видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.
“Тев’є-молочник” головні герої:
Тев’є,
Голда,
Цейтл,
Голд,
Хава,
Шпринця,
Бейлка
“Тев’є-молочар” сюжет
Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості».
Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-analiz-tvoru
Проблематика твору «Тев’є-молочар»
Філософські проблеми: Життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство й бідність, національність./ Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах; хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання»
Морально-етичні проблеми Уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло Ставлення до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, до рідних; вияв гостинності; прощення провин та ін.
Психологічні проблемиСтавлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tev-ye-molochnik-analiz-tvoru
СИСТЕМА ОБРАЗІВ