Тема №1 ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ

Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача.

 ДО ДІАЛОГУ

• 1. Поміркуйте, чим корисне для вас читання художньої літератури.
• 2. Прокоментуйте, за якими ознаками ви визначаєте, що читаєте художній твір в оригіналі або в перекладі.
• 3. Пригадайте, які особливості художнього перекладу ви помічали упродовж читання творів інших національних літератур.Літературні премії у світі

  Літературні премії — це запроваджені у багатьох країнах заохочення (матеріальне і почесне — дипломи, медалі тощо) найвидатніших письменників і літературних творів. Засновуються літературні премії державою, науковими закладами, професійними об’єднаннями діячів літератури, видавництвами, редакціями журналів і газет, приватними особами. Присудження премій відбувається за рішенням журі, що складається з авторитетних діячів культури. Присуджуються вони як за окремий твір, так і за творчість письменників чи досягнення в окремих жанрах.

  Міжнародні літературні премії — це відзначення внеску митця в історію культури, його художньої майстерності, оригінальності таланту. А визнання сучасниками для письменника — найкраща нагорода.

  

  Золота медаль із зображенням Альфреда Нобеля

  

  Медаль Міжнародної премії шейха Заїда

  

  Золота медаль Пулітцерівської премії

  Україна і світ

  Серед українських письменників на Нобелівську премію висували І. Франка, В. Винниченка, П. Тичину, М. Бажана, У. Самчука, Л. Костенко.

  1973 року Почесний диплом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена за поему-казку «Барвінок і Весна» отримав український письменник Богдан Чалий, а в 1979 році до «Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена» вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки».Роль вітчизняної перекладацької школи у популяризації світової літератури та формуванні українського читача

  Українська школа художнього перекладу почала формуватися дуже давно, коли активізувалися культурні, духовні зв’язки українців з іншими народами, передусім за поширення християнства. Першими художніми перекладачами можна вважати Кирила і Мефодія. Звичайно, це були переклади старослов’янською мовою, але вони мали величезний вплив на виникнення перекладацької традиції в Київській Русі. Кирило і Мефодій перекладали Біблію. Згодом цю благородну справу продовжили багато видатних українців.

  Уже в XVII столітті українською мовою були перекладені «Визволений Єрусалим» Торквато Тассо, «Похвала глупоті» Еразма Роттердамського, деякі новели «Декамерона» Джованні Боккаччо, сонети Франческо Петрарки та інші твори. Науковою базою освіти і перекладацтва була Києво-Могилянська академія. З ліквідацією Академії в 1817 році перекладацька справа занепадає.

  Особливу роль у відродженні української перекладної літератури XIX століття відіграли Леся Українка та Іван Франко — знавці стародавніх і багатьох сучасних мов. Вони прагнули, аби українці мали можливість ознайомитися з найкращими творами світової літератури.

  У XX столітті великих зусиль для збереження традиції українського перекладу доклав Максим Рильський. Його художні переклади Метерлінка, Верлена, Готьє, Аполлінера, Міцкевича, Гете, Шекспіра, Данте, Пушкіна, Шиллера вирізняються вишуканістю мови, особливою поетичністю.

  І. Франко переклав українською мовою твори близько двохсот авторів із чотирнадцяти мов та тридцяти семи національних літератур.

  ВИСОКА ПОЛИЦЯ

  

  Микола Лукаш

  В історії українського художнього перекладу Миколі Лукашу належить виняткове місце. Він дав «українське життя» багатьом геніям світового письменства: Бернсу, Шекспіру, Шиллеру, Гете, Гейне, Гюго, Верлену, Аполлінеру та іншим. Він переклав «Дон Кіхота» Сервантеса, «Фауста» Гете, «Пані Боварі» Флобера. М. Лукаш глибоко знав близько двох десятків мов і був носієм такого загадкового феномену, як український трагізм, українська стихія та українська гармонія. Його називають Моцартом українського перекладу.

  Нині, коли розширюються культурні зв’язки між державами, значення художнього перекладу зростає. Скарбницю українських перекладів поповнюють наші сучасники.