• Кабінет світової літератури

 

Методичні рекомендації

 

щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури

 

загальноосвітніх навчальних закладів

 

 

 

Кабінет – це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.

 

 Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання, організації роботи з підручниками, електронними посібниками, документами, довідниковою літературою, дидактичним матеріалом, мультимедійними додатками, тощо.

 

 Уся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу.

 

 Кабінет зарубіжної літератури – це спеціально обладнаний учбово-методичний центр, який повинен забезпечувати найвищі рівні викладання літератури – науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприйняття творів світового мистецтва.

 

 Мета вивчення світової літератури у загальноосвітній школі, яка визначена у новій програмі 11-річної школи, а також зміст навчального матеріалу безпосередньо впливають на обладнання, методи, прийоми та форми роботи кабінету.

 

 

Обладнання кабінету світової літератури, визначимо її новий зміст за рубриками:

 

  документальні матеріали;.

  словесно-образна наочність

  критичні та літературознавчі матеріали;

  періодичні видання;

  методична література;

  довідкова література;

  наочність і ТЗН;

  матеріали досвіду школи; картотека.

 

 Зміст роботи кабінету зарубіжної літератури визначається навчальними програмами і підручниками, програмами факультативних занять та планами позакласної роботи.

 

 

 

Вивіска навчального кабінету

 

№ кабінету

 

Назва кабінету

 

Завідувач кабінету, категорія, звання

 

 

 

 І. Організація роботи кабінету та керівництво ним.

 

 Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів зарубіжної літератури школи.

 

 Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнанням кабінету.

 

 До обов'язків завідувача кабінету входить:

 

  планування (складає перспективний план і регламент роботи на рік, що обговорюються на засіданні методичного об’єднання вчителів і затверджуються директором школи);

  забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та гігієни, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;

 

 План роботи кабінету передбачає:

 

  поповнення кабінету наочними посібниками а також організацію навчальної роботи кабінету, проведення тематичних атестацій,;

  раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;

  проведення заходів, спрямованих на підвищення знань учнів із зарубіжної літератури, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад );

  організацію навчально-методичної роботи вчителів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і впровадження передового досвіду;

  організацію виставок учнівської творчості.

 

 При кабінеті створюється актив учнів, який допомагає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.

 

 II. Розміщення і зберігання навчального обладнання та підготовка його до використання на уроках

 

 Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання зберігається окремо. Прилади загального призначення виділяються в окремий розділ.

 Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.

 Для роздавального матеріалу використовуються лотки, укладки.

 Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках.

 Все майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.

 

 Облік та списання непридатного обладнання, приладів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.

 

 

 

 Кабінет має бути оснащеним:

 

  комплектом навчального обладнання із зарубіжної літератури і комплектом навчально-методичних посібників для вчителів;

  комплектом технічних засобів навчання та пристроями для їх використання;

  тематичною картотекою навчального обладнання;

  картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;

  бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручниками, збірниками текстів для читання, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі із зарубіжної літератури;

  картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями з виконання письмових робіт

  картотекою завдань для здійснення індивідуального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тематичних атестацій;

  посібниками, виготовленими учнями;

  інструментами і матеріалами для виготовлення, посібників;

  протипожежним інвентарем, аптечкою;

  інвентарною книгою.

 

 

 

 Зразок інвентарної книги

 

 №п/п інвентарний

 номер назва

 обладнання кількість ціна

 

 

 Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах

 

 У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, тощо.

 Представляються портрети видатних, поетів, письменників, а також довідкові матеріали про них.

 Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники, виготовлені учнями, стінні газети, поради з підготовки до тематичних, підсумкової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.

 

 

 

 III. Обладнання робочого місця вчителя

 

 У кабінеті зарубіжної літератури робоче місце вчителя обладнується робочим столом.

 Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з феромагнітного матеріалу. На ній мають бути тримачі для таблиць. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається, інтерактивна дошка.

 

 

 

 IV. Робоче місце учня

 

 Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог.

 У кабінеті зарубіжної літератури мають бути:

 

  • необхідна у навчально-виховній роботі історична, художня, критична та мемуарна література, літературознавчі та мовознавчі праці;

  • різні типи словників, довідників, інша інформаційно-довідкова література;

  роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал (картки, ілюстрації, ребуси тощо) з літератури, необхідний для належної організації навчальної роботи на уроках;

  методичні листи, рекомендації обласного управління освіти, ОІППО, районного відділу освіти, райметодкабінету;

  таблиці, портрети письменників, інші навчально-наочні посібники із зарубіжної літератури;

  матеріали про зарубіжних письменників, які жили або творили на території рідного краю(художні тексти, газетний та журнальний матеріал), підручники, хрестоматії, монографії;

  портрети письменників – класиків світової літератури;

  вислів видатного митця про значення літератури в житті людини (суспільства);

  словники всіх типів, обов'язково тлумачний, а також іншомовних слів;

  достатня кількість підручників, хрестоматій;

  фахові газети та журнали, які школа передплачує для кабінету;

  ілюстрації до текстів художніх творів;

  державні документи про освіту й культуру;

  періодика (фахові журнали, газети, брошури);

  учнівські роботи (кращі твори, дослідження, реферати, повідомлення);

  куточок розвитку логічного мислення школярів (оформлений учнями);

  набір пам'яток-орієнтирів для організації самостійної роботи учнів;

  виставка дитячих малюнків до текстів художніх творів;

  робочі стенди, на яких можна розмістити матеріали зарубіжної літератури;

  матеріали проведених заходів;

  матеріали лекцій, конференцій, вечорів, диспутів, олімпіад, вікторин;

  план проведення тижня зарубіжної літератури;

  список рекомендованої літератури.

  матеріали передового педагогічного досвіду вчителів області, району, школи;

  фонотека, фонохрестоматії, магнітофонні записи, відеозаписи уроків зарубіжної літератури;

  діатека навчальних діафільмів, діапозитивів з предмета;

  картотека наявних у кабінеті матеріалів;

  критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, графік проведення тематичних атестацій.

 

 На передній стіні – дошка, над дошкою – портрети відомих письменників, на стрічці під портретами – вислови про значення літератури в житті людини. На протилежній від дошки стіні можна помістити стенд у вигляді розгорнутої книги. Це практично кілька окремих стендів: «Книга – джерело знань», «Методичний куточок», «Основні правила читання твору», коротка інформація про письменника-ювіляра (портрет, роки життя, найкращі твори, вислови про митця та інше). Можна використати стенд, на якому постійно подається інформація про новинки літератури, матеріал до святкових дат, матеріал, який вивчається на уроці, учнівські реферати, кращі твори учнів, альбоми, листівки, малюнки... Зліва від дошки можна помістити стенди, котрі інформують про конкретну форму уроку і містять відповідні матеріали, скажімо: «Джек Лондон», «Оноре де Бальзак», «Фредерік Стендаль».

 

 На задній стіні – шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних матеріалів.

 

 Обов’язково у кабінеті зарубіжної літератури має бути художні тексти, які необхідні для опрацювання під час уроків та в позаурочний час. Художні твори періодично поновлюють з книжкових фондів шкільної бібліотеки відповідно до програмового матеріалу, що вивчається в даний час.

 

 

 

 АТЕСТАЦІЯ КАБІНЕТУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 № п/п Вимоги до кабінету

 

 І. Дотримання державних санітарних правил і норм обладнання, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу

 

 ІІ. Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету

 

 1. Оснащення кабінету:

 

 - комплектація засобами навчання, передбаченими переліком типових навчально-наочних посібників;

 - необхідними ТЗН і пристосуваннями для їх ефективного використання;

 - словесно-образною наочністю;

 - критичними та літературознавчими матеріалами;

 - періодичними виданнями;

 - методичною літературою;

 - довідковою літературою;

 - матеріалами досвіду школи;

 - законодавчими документами про освіту;

 - картотеками навчального устаткування.

 

 2. Організація робочого місця учня:

 

 - відповідність шкільних меблів (парт, столів, стільців) діючим стандартам та антропометричним вимогам (відповідність висоти стола і стільця зросту учня),

 - маркування шкільних меблів,

 - розміщення столів відповідно до гігієнічних норм.

 

 3. Організація робочого місця вчителя:

 - наявність робочого стола вчителя,

 - наявність класної дошки,

 - доцільність розміщення,

 - оснащення магнітною основою

 

 4. Розміщення і зберігання навчального обладнання:

 - нумерація місць, зберігання засобів навчання, наявність етикеток,

 - наявність інвентарної книги,

 - наявність меблів та пристроїв для зберігання посібників та обладнання.

 

 ІІІ. Навчально- методичне забезпечення кабінету

 - навчальними програмами, які мають гриф МОН України і визначені як діючі

 - підручниками, посібниками, хрестоматіями,

 - підбірка книг для самостійного та позакласного читання,

 - критичні статті вітчизняних та зарубіжних літературознавців,

 - поурочні та календарні плани,

 - завдання для тематичної атестації,

 - тематичні папки,

 - зразки олімпіадних та конкурсних завдань.

 

 ІV. Оформлення навчальних кабінетів:

 

 1.

 2.

 3.

 4.

 

 

 5. Табличка з написом назви кабінету

 

 Озеленення кабінету

 Постійні експозиції:

 Експозиції змінного характеру

 - виставка кращих робіт учнів,

 - матеріали до теми наступних уроків,

 - додаткова інформація відповідно до навчальних програм,

 - результати олімпіад» конкурсів;

 - матеріали краєзнавчого характеру,

 - додаткова інформація про життєвий і творчий шлях письменника.

 Естетичний вигляд кабінету

 

 V. Керівництво навчальним кабінетом:

 

 1.

 2.

 3.

 4.

 5.

 

 6. Наказ про призначення завідуючого кабінетом, посадові обов'язки завідуючого кабінетом.

 

 План роботи кабінету, паспорт кабінету.

 Оновлення та удосконалення матеріальної бази кабінету.

 Стан ведення документації відповідно до вимог.

 

 Забезпечення дотримання чистоти і порядку.

 Перспективний план оснащення кабінету

 

 

 Принципи організації кабінету зарубіжної літератури

 

 

 

 Документальні матеріали

 

 Як і кожен громадянин України, вчитель зарубіжної літератури у своїй роботі керується перш за все державними документами. Для цього йому необхідно добре знати правознавство – науку про встановлення найвищим органом державної влади загальнообов'язкових правил, які мають найвищу юридичну силу. Тому у кабінеті потрібно мати «Конституцію України» і виконувати закон України про освіту. Вчитель повинен знати, що існують державні стандарти Міністерства освіти, на підставі яких створюються програми шкільних дисциплін.

 У кабінеті повинна бути програма зі шкільної дисципліни «Зарубіжна література», яка має гриф МОН України і визнана як діюча.

 Наявність і знання найважливіших документальних матеріалів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його ґрунтовну соціально-політичну та науково-методичну підготовку.

 

 

 

 Словесно-образна наочність

 

 До неї, перш за все, належить достатньо широкий добір художньої літератури.

 При оснащенні кабінету художніми текстами варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами. Велика кількість варіантів існуючих підручників та посібників-хрестоматій відкриває для вчителя можливість вибору. Здійснити вдалий вибір йому допоможуть знання критеріїв, які розроблені вченими-методистами, а саме:

  відповідність композиції та змісту хрестоматій чинним програмам із зарубіжної літератури;

  їх науково-теоретичний рівень;

 якість методичного забезпечення;

  урахування специфіки вивчення світової літератури у середніх і старших класах;

  їх гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учня;

  висока педагогічна цінність і значний виховний ефект;

  яскраво виражена репрезентативність;

  психологічна відповідність конкретному віковому періоду;

  якісний літературний переклад та визначений обсяг видання.

 

 Наявність виучуваного художнього тексту на уроці є запорукою його ефективного вивчення. На сьогодні це найбільш не вирішена проблема. Але до наступного навчального року вона має бути знята, бо видавництва України вже видрукували хрестоматії по всіх класах за новою програмою. їх можна придбати заздалегідь, щоб учні за літо змогли прочитати програмові твори. Отже, відкрилася можливість придбати для кабінету хрестоматії, які забезпечать на уроці художнім текстом кожного учня, а це буде сприяти ефективному навчанню учнів читати та аналізувати програмові твори.

 

 До словесно-образної наочності належать не лише хрестоматії. Необхідність словесно-образної наочності визначає достатньо широкий підбір літератури різного характеру для забезпечення наукового рівня викладання; сюди входять зібрання книг до позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних програм. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть відповідні постійно діючі стенди рекламно-агітаційного характеру, які можуть мати наступні назви: «Моя улюблена книга», «Під зеленим абажуром», «У світі літератури», «Що ти читаєш?», «Таємниці улюблених книг», «Хто, де, коли, що?» та інші.

 

 Критичні та літературознавчі матеріали

 

 На сьогодні є досить актуальною наявність широкого кола літературно-критичних матеріалів у кабінеті світової літератури. Для проведення занять із вивчення літературно-критичних матеріалів учителю можуть допомогти наступні видання:

 

 1. Видання творів і статей зарубіжних літературознавців і критиків. Наприклад: Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин.- Л.: Наука, 1978.; Андре Моруа.Олимпио, или жизнь Виктора Гюго. – М.: Высшая школа, 1969; Кучборская Е. Змиль

 

 Золя-литературньїй критик. – М.: Изд-во Московського университета, 1978.; Вайман С. Бальзаковский парадокс. – М.: Советский писатель, 1981 та інші.

 

 2. Видання творів і статей вітчизняних літературознавців і критиків. Наприклад: Денисова Т., Джек Лондон. – К.: Дніпро, 1978; Матузова Н., Гі де Мопассан. – К.: Дніпро, 1986 та інші.

 

 3. Видання книг для школярів згідно з програмою із за рубіжної літератури. Наприклад: Зарубіжна література Х1Х століття. Посібник. 10 кл. За редакцією О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури, Н.В.Хоменко. - К.: Академія, 1999; Зарубіжна література XX століття. Посібник. 11 клас. За ред. О.М. Ніколенко, Т.М.Конєвої, М.В. Хоменко. – К.: Академія, 1998; Скуратівський В.,

 

 4. Книги із серій «Класики зарубіжної літератури» (Видавництво «Дніпро»); «Зарубіжна література» (Видавництво «Ленвіт») та інші.

 

 Звернення до літературно-критичного матеріалу у школі має велике значення. Учні отримують інформацію пізнавального і виховного аспектів, яка спрямована на формування умінь і навичок самостійної роботи з художнім текстом. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість зіставити свої враження, сприйняття, погляди, думки, висновки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і порівняти їх зі своїми, зробити висновки. Це один із найефективніших прийомів формування світогляду учня. Знання й уміння, які отримують учні під час роботи з літературно-критичними матеріалами, знадобляться їм у житті незалежно від їхньої майбутньої професії. Запропоновані критичні та літературознавчі праці містять цікавий і цінний матеріал і яро письменників, який стане у пригоді на у роках, з вивчення біографії та творчого шляху митців. Не втратила своєї актуальності і така відома серія, як «ЖЗЛ» (Муравьева И. Андерсен, 1959; Муравьева И. Гюго, 1961; Франк Б. Сервантес, 1961; Аникст А. Шекспир; Мендельсон М. Марк Твен; Булгаков М. Жизнь господина де Мольера, 1980 та інші).

 

 За останнє десятиліття нових літературно-критичних матеріалів на допомогу вчителю зарубіжної літератури вийшло вже чимало, але окремих ще обмаль. Серед них варто відзначити таку книгу: Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література XIX століття. Доба романтизму. – К.: Заповіт, 1997 (2-е видання – 2001). Більшість літературно-критичних матеріалів сьогодні виходить у періодичних виданнях.

 

 Періодичні видання

 

 Поповнення кабінету періодичними виданнями допоможе вчителю слідкувати за новими досягненнями критики, літературознавства, методики та інших наук, які складають методичні основи шкільної дисципліни «Зарубіжна література». Але неможливо осягнути неосяжне – мати всю періодику з цих наук. Досвід оснащення кабінетів літератури в школі свідчить про те, що доцільно мати папки, куди вчитель разом з учнями буде збирати найважливіші матеріали з газет та журналів. Ці папки можуть комплектуватися для кожного класу або за темами, наприклад:

 

 Письменники світової літератури ( персоналії);

 Світова література і театр;

 Світова література і кіно (телебачення);

 Світова література і живопис (скульптура);

 Світова література;

 Література рідного краю.

 

 Щоб легше і швидше користуватися накопиченим у папках матеріалом, потрібно завести картотеку, якою 6 могли користуватися і учні, і вчитель, і складати вони повинні її разом. Картка може мати такий зміст:

 

 Автор.

 Назва статті, її анотація.

 Газета, журнал.

 Дата опублікування.

 Найновіший матеріал розташовується на постійно діючих стендах.

 

 Науково-методичні періодичні видання у кабінеті повинні бути обов'язково. А саме: журнали: «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Всесвітня література та культура в навчальних закладах України», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Вікно в світ». Саме вони спроможні тримати словесника у курсі всіх новин у галузі літератури і методики її викладання. Наведемо для прикладу рубрики, які всебічно висвітлює журнал «Всесвітня література та культура»:

 

 Нова програма у нових розробках.

 Вивчення оглядових тем у школі.

 Аналіз твору: теорія і практика.

 Сучасні методи викладання літератури.

 Невідкриті імена.

 Література і філософія.

 Література в контексті культури.

 Фонові матеріали.

 Дидактичні матеріали та інші.

 

 Кожного року вчитель переглядає журнали і найкращі матеріали залишає у папках.

 

 Методична література

 

 Окрім науково-методичних періодичних видань, вчителю допоможуть підвищувати свій професійний рівень ґрунтовні методичні дослідження. На сьогодні таких досліджень з методики світової літератури ще обмаль. Серед існуючих відзначимо (Б.Волощук, Б.Бегун).

 

 Незабаром літні канікули, і знову перед учителем літератури постане питання удосконалення власного кабінету. Розпочинаючи цю необхідну та копітку роботу, важливо визначитися з концепцією майбутнього кабінету, продумати принципи систематизації матеріалу в ньому.

 

 Серед можливих типів сучасних кабінетів літератури виділимо такі:

 

 1. Кабінет - літературний клуб (у ньому має бути затишно і зручно всім, хто цікавиться літературою. У такому кабінеті усім бажаючим можна знайти різноманітну додаткову літературу (літературні довідники, енциклопедії, словники, посібники та монографії, присвячені окремим

 

 темам, фахові періодичні видання тощо). Було б доречним, якби такий кабінет став не просто місцем зустрічі прихильників літератури, а й мав би власну назву, девіз, можливо, логотип, свою програму та перспективний план роботи. Напрямки такої діяльності можуть бути різні: і окремі дослідження у проблемних групах, і організація поетичної студії, і робота в театральному гуртку).

 

 2. Кабінет-музей (такий тип кабінету літератури дав¬но відомий багатьом словесникам та достатньо широко використовується у шкільній практиці. Необхідно зазначити, що влаштування та підтримка такого кабінету доволі складна робота, що потребує пошуку та систематизації

 

не обхідних матеріалів, обладнання та реконструкцій експонатів музею. Крім традиційних вже для українських шкіл кабінетів-музеїв певних персоналій, присвячених окремим письменникам (наприклад, кабінети-музеї В.Г.Короленка, Шолом-Алейхема, М.Булгакова, А.Ахматової тощо), тематику такого типу кабінету можна розширити. Це може бути і музей якоїсь окремої національної літератури (наприклад, кабінет-музей англійської літератури), і музей улюбленого літературного персонажа (наприклад, кабінет-музей Шерлока Холмса), і музей певного літературного періоду, і навіть музей якогось літературного жанру (наприклад, кабінет-музей сонета) чи напряму (кабінет-музей літератури символізму). Важливо, щоб такий створений тематичний кабінет-музей був мобільним — тобто, щоб експонати доповнювалися, учні мали б змогу стежити за змінами та розширювати свої знання з певної теми.

 

 3. Об'єднаний кабінет (такий тип кабінету готують у тісній взаємодії вчителі зарубіжної та української літератур, що обумовлено головною спільною метою вивчення літературних курсів у школі – підготувати грамотного розвиненого читача, здатного сприймати та оцінювати художні твори. Тобто у такому об'єднаному кабінеті все має бути підпорядковане завданню взаємозв'язаного вивчення української та зарубіжної літературі у різноманітному наочному матеріалі представленому у такому кабінеті, важливо показати інтеграцію двох предметів з метою осмислення міжлітературних зв'язків зарубіжного та українського письменств. Це, в свою чергу, буде сприяти формуванню в учнів уявлення про українську літературу як невід'ємну складову світової. Слід зазначити, що подібний тип кабінету може бути підготовлений і у процесі спільної праці вчителів зарубіжної літератури та іноземної мови. Особливо доречним буде створення такого об'єднаного кабінету в школах з поглибленим вивченням іноземних мов, зокрема у тих, всяких читається курс національної літератури, мову якої вивчають у цьому навчальному закладі).

 

 4. Кабінет - методичний центр (ще один тип кабінету, який може бути представлений у сучасній школі. Він створюється в результаті плідної праці методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури. Велика кількість матеріалів такого типу кабінету має бути присвячена пошуку нових підходів до удосконалення літературної освіти у школі. Це розгорнута картотека методичних публікацій з окремих тем та проблем, і папки з вивченням досвіду найкращих вчителів зарубіжної літератури, і різноманітні виставки тощо. У кабінеті такого типу доречно висвітлювати інформацію про діяльність методичного об'єднання учителів (школи, району, міста). Потрапивши до такого кабінету, вчитель, дійсно, має відчути себе поряд із розмаїттям творчих надбань вчителів-словесників. Обравши концепцію майбутнього кабінету, вчителю зарубіжної літератури важливо визначитися з принципами систематизації матеріалу в ньому. Серед них такі:

 

 • культурологічний;

 • проблемно-тематичний;

 • персональний;

 • жанрово-родовий;

 • компаративний;

 • національний;

 • краєзнавчого та етнокультурного підходу.

 

 У кабінеті будь-якого типу мають бути представлені матеріали, що допомагають в організації діяльності як учителя, так і учня. Так, учителю не обійтися без інформації щодо структури сучасного уроку. Безперечно, учителю стануть в нагоді папки з портретами письменників, ілюстраціями репродукцій та малюнками "учнів до художніх творів, тематичні папки та матеріали з поурочним плануванням уроків, дидактичний роздатковий матеріал, а також різноманітні схеми, таблиці, фоно- та фільмотека до тем, що вивчаються. Як правило, переважна частина інформації для школярів унаочнена у вигляді різноманітних стендів. Бажано, щоб у кабінеті були розміщені як постійні експонати (наприклад, стенди «Вчимося виразно читати», «Розвиваємо наше мовлення», Вимоги до письмових творчих робіт», «Літературна карта регіону», «Рекомендації до позакласного та самостійного читання» та інші), так і матеріали, що мають весь час поновлюватися та розширюватися.

 

 Наочність і ТЗН

 

 До художньо-зображувальної наочності належать портрети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику. В методичній літературі проблема використання творів живопису, художньої ілюстрації, графічної наочності розглянута достатньо широко як у окремих дослідженнях так і у періодиці.

 

 Складніше положення стосовно використання технічних засобів навчання. Досвід підтверджує, що у переважній більшості шкіл України технічне обладнання застаріло і вийшло з ладу, а нового майже немає. Частково вирішує цю проблему «Шкільний екран» Національного телебачення України.

 

 Значення технічних засобів навчання на сучасному етапі вивчення зарубіжної літератури залишається актуальним. Сьогодні використання комп’ютерів дає можливість зробити уроки літератури цікавими, зберегти чимало часу, поєднати усі види мистецтва. Проте, на цьому шляху ще немало проблем. Головними треба визначити дві: перша, відсутність комп’ютерів у школах, друга, невміння вчителів використовувати їх на заняттях літератури.

 

 У кабінеті літератури багатьма вчителями ефективно використовуються діапозитиви, кінофільми, радіо і телепередачі, різні види звукозапису та відеозапису, але майже відсутні на уроках презентації, мультимедійні додатки, електронні посібники.

 

 Кабінет зарубіжної літератури невідмінно перетвориться у методичний центр, якщо у ньому з року в рік буде цілеспрямовано накопичуватися матеріал з досвіду роботи вчителів школи.

 

 Як свідчить практика, у кабінеті літератури необхідно збирати наступні матеріали:

 

  найкращі плани-конспекти уроків;

  науково-методичні доповіді кращих учителів;

  учительські реферати з методичної літератури, які мають творчий характер;

  плани підготовки і проведення тижнів (декад) зарубіжної літератури, літературних екскурсій і тези до них;

  сценарії літературних вечорів, композицій, інсценізацій;

  аудіо- та відеозаписи уроків, виступів на конференціях, фрагменти літературознавчих вечорів тощо;

  дидактичні матеріали;

  кращі творчі роботи учнів.

 

 Кабінет зарубіжної літератури у школі, який очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньому проходять уроки літератури, факультативні заняття, спецкурси, позаурочна робота: це можуть бути літературні клуби (кафе, вітальні тощо); гуртки (театральний; історико-літературний; ораторського мистецтва; лермонтовський, бальзаківський, ахматовський та інші); олімпіади; диспути; вечори; екскурсії тощо.

 

 Планування роботи кабінету складається з урахуванням плану роботи школи, діючої програми із зарубіжної літератури, календаря знаменних дат тощо. За його виконання відповідає склад ради кабінету. Рада очолює, допомагає проводити будь-які заходи, а потім аналізує їх і робить висновки.

 

 Рада кабінету очолює роботу по створенню нових і оновленню старих стендів, експозицій, газет, папок, веде облік кабінетного майна і слідкує за його збереженням. Важливо, що вчитель разом з учнями, які входять до ради, створює для учнів, які приходять сюди, та вчителів надзвичайно привабливий світ літератури, світ високого мистецтва слова.