Ернест Сетон-Томпсон

Сайт вчителя зарубіжної літератури Шевченко Алли Віталіївни

Ерне́ст То́мпсон Сето́н канадський (шотландського походження) письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху. Творець навчально-виховної програми «Життя в природі по-індіанськи» (1902). Саме завдяки Сетону-Томпсону американський скаутський рух зазнав значного впливу культури американських індіанців.

Сетон-Томпсон не тільки письменник і художник, але ще і вчений! Саме він заклав основи етології, – науку про поведінку тварин у природних умовах. Хоча не закінчував при цьому університетів. Він писав книги і малював до них ілюстрації, його картини користувалися успіхом на художніх виставках, а ще він знаходив час для читання лекцій (їх він прочитав понад 3 тисячі) і написання статей для періодичних та наукових видань, а також створення наукових праць із зоології.

Ставши успішним письменником, митцем та натуралістом, Сетон-Томпсон, задля розвитку своєї кар'єри, переїхав до Нью-Йорка. Пізніше він жив у Віндиґулі, збудованому ним маєтку у Кос-Кобі (Ґрінвіч, Коннектикут). Після випадків вандалізму з боку місцевих підлітків, він запросив їх до себе в маєток на вихідні й розповідав історії з життя американських індіанців та про природу.

У 1902 році він започаткував навчально-виховну програму «Життя в природі по-індіанськи», до участі в якій запросив місцевих підлітків. Заняття проходили у формі гри — хлопці формували таке-собі індіанське плем'я, самостійно обирали свою управу: «вождя», його заступника тощо й навчалися премудростям життя індіанців. Сетон-Томпсон описав той досвід у серії статей для «Жіночого домашнього журналу» (з травня по листопад 1902), згодом збірка тих історій вийшла під назвою «Берестяний згорток» («The Birch Bark Roll»). За порадою свого друга Редьярда Кіплінґа, замість видання словника на тему життя у природі, Томсон подав усю важливу інформацію у художній формі — в романі «Маленькі дикуни» (1903).

Його книги про тварин, такі як «Тварини-герої», «Життя гнаних», «Біографія Гризлі», «Мустанг-іноходець», а також книги про людей, які живуть серед природи, про мисливців, дітей, котрі вивчають рідну природу («Рольф в лісах», «Маленькі дикуни»), мали небувалий успіх у юних та дорослих читачів.

Лобо – володар Курумпо

Курумпо – велика скотарська округа на півночі Нью-Мексико. Це край соковитих пасовищ, де вигулюють незліченні стада, край високих гір, грімкотливих потоків, що впадають у річку Курумпо, від якої і походить назва місцевості. Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край, був тут старий сірий вовк.

Старий Лобо, або володар Лобо [Лобо – іспанською – вовк], як його називали мексиканці, був ватажком зграї сірих вовків, що спустошували долину Курумпо впродовж багатьох років. Усі місцеві скотарі та пастухи добре знали цього хижака. Кожні відвідини Лобо і його вірної зграї наганяли смертельний жах на тварин і викликали напад безсилої люті у їхніх господарів. Старий Лобо – справжній велетень – був надзвичайно дужим і хитрим звіром. Його нічне виття враз розпізнавали усі тутешні люди. Звичайний вовк годинами вив обіч пастушого табору, і ніхто на те не зважав, а коли луна доносила з ущелини могутнє виття старого ватажка, пастухів огортав неспокій: вони готувалися дізнатися вранці про нові безчинства сірої ватаги.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1.. Яку назву має велика скотарська округа на півночі Нью – Мексико?

2. Як звали головного героя оповідання?

3. Ім’я подруги ватажка зграї.

4. На кого ніколи не нападали вовки?

5. Назвіть єдину річ, яку боявся Лобо? 6.Винагорода за голову Лобо становила…

7. Яких тварин вовки загризли, але не їли ?

8. Яку назву має мотузка для лову тварин ?

9. За допомогою яких мисливських пристроїв упіймали Лобо?

10.Скотарська ферма у США?

Тема: розповідається про величезного вовка надзвичайної сили і розуму.

Ідея: возвеличується мужність, мудрість та вірність дикої тварини.

Жанр: оповідання.

Проблема та основна думка твіру: Лобо – не лише розумний і спритний, автор наділяє його такими рисами, які зазвичай притаманні людині. Вовк виражає свою симпатію до Бланки і демонструє вірність люблячого серця, так сумує за нею, що його виття зачіпає навіть суворих ковбоїв, які звикли до всього: "Бідний старий герой!". Коли автор описує поведінку Лобо, то звертає увагу на самотність вовка і беззахисність його перед людиною, але водночас показує його мужність, безстрашність, гордість, силу. Цей авторський погляд ненав’язливо передається читачеві, симпатія до Лобо росте.

Анкета головного героя Лобо:
Ім’я – Лобо;
Вік – "Старый Лобо был гигантским вожаком… ";
Місце проживання – "Куррумпо, в живописном ущелье среди скал";
Друзі – Бланка, зграя;
Вороги – місцеві жителі, мисливці;
Фізичний стан – сильний, здоровий, витривалий;
Моральні якості – мудрий, вірний, мужній тощо.
Риси характеру: гідність, вірність, прагнення до волі.

Інформаційне гроно героя Лобо: Гігантський вовк; Старий; Живе на волі; Вожак зграї; Наганяє страх на людей, які називають його; Вправний; Вірний, мудрий, мужній, гідний; Автор жаліє свого героя.

Чому вчить твір "Лобо": що вовк, як і будь-який інший представник дикої природи, полює, щоб вижити і продовжити свій рід, що людина часто без особливих потреб підіймає руку на тварин, вважаючи себе царем природи, що у "братів наших менших" людині є чому повчитись.

Сенкан героя Лобо:
Лобо
Спритний, надійний
Живе, воює, дивує
Має вірне і любляче серце
Справжній ватаг

«Репортаж кореспондента»

Уявіть себе у ролі кореспондента, який отримав завдання від редакції побувати в Нью Мексіко і прокоментувати побачене у випуску новин. Завдання: від імені кореспондента розказати, які розповіді від місцевих жителів про ватажка зграї Лобо сподобалися найбільше, у якихвипадках Лобо виявляв неабиякий розум, тонкий нюх і дивовижну обережність.

ПОМІРКУЙ!

- Чому скотарі прагнули знищити зграю?
-Якої шкоди завдавала зграя людям? (підтвердіть цитатою).
-Здавна вовка вважають санітаром лісу. Знайдіть у тексті уривок, що спростовує цю думку.
-Намалюйте словесний портрет Бланки, Лобо.
-У яких епізодах проявляється надзвичайна кмітливість, розум вовка.
-Продовжіть речення «Годі було знайти…».
-Яка риса героя підкреслена автором ?
-Що свідчить про те, що Лобо – справжній ватажок, який вміло керує зграєю?
-Що сталося з подругою Лобо Бланкою?
-Що відчував оповідач у хвилини перемоги над Бланкою?
-Як змінилася поведінка Лобо після втрати подруги?
-Які деталі свідчать про глибину його горя? Зачитайте уривки із тексту.Як сталося, що Лобо втратив обережність і потрапив у пастку?

Які почуття викликали в душі мисливця страждання Лобо? Зачитайте. Як поводиться вовк після того, як потрапив у полон? Чому він збайдужів? Якими людськими рисами характеру наділяє автор героя? Що стало причиною смерті володаря? Як про це каже автор?

Аналіз твору оповідання "Снап. Історія бультер’єра", Ернест Сетон-Томпсон:

Тема: йдеться про дружбу людини і, хоча і маленькою (за віком), але лютої собаки на ім'я Снап; про надзвичайну хоробрість, високих бійцівських якостях бультер'єра.

Ідея: жертвувати собою заради безпеки друга. А це і є героїчний вчинок.

Головна думка: твір вчить любити природу, берегти все живе, закладають ті моральні основи, з яких виростають високі якості людської душі.

Сюжет: Перша частина - поява цуценяти в оповідача, його приручення і дружба. Друга частина - розлука. Третя частина - Снап - ловець вовків. Четверта частина - загибель Снапа.

Характеристика героя: Снап – вірний, відданий собака, вів себе як справжній захисник. Він здійснює подвиг на благо людей.

План до твору оповідання "Снап. Історія бультер’єра", Ернест Сетон-Томпсон:

1. Здійснення з сюрпризом.

2. Виховання цуценяти.

3. Снап вчиться полюванні.

4. Думки мисливців про Снап.

5. Поєдинок Снап і вовка.

ПРОСЛУХАЙ ОПОВІДАННЯ І ЗАПОВНИ ТАБЛИЦЮ

Аналіз твору "Лобо — володар Курумпо", Сетон-Томпсон