Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

Роальд Дал народився у Лландаффі, Кардіфф, (Уельс) 13 вересня 1916 року в сім'ї норвежців Гаральда Дала та Софії Магдалини Дал. Сім'я Далів переїхала з Норвегії у 1880 році, після чого оселилася у Кардіффі.

Роальда назвали на честь Роальда Амундсена, дослідника Північного Полюса. Національного героя Норвегії.

У 1920 році, коли Роальду було 4, від апендициту померла його семилітня сестра Астрі. Через місяць, у віці 57 років, помер його батько від пневмонії. Матір Роальда вирішила не повертатися у Норвегію до родичів, а переїхати в Англію. Цим вона виконала волю покійного чоловіка, який хотів, щоб діти навчалися в Англії.

Роальд навчався у декількох школах, а також у пансіоні для хлопчиків Святого Петра. Однак там йому не подобалося. Він не бачився з ріднею, тому писав додому щодня. Згодом Роальд навчається у Школі Рептон у містечку Дербішир.

Грав у футбольній команді. Згодом він захопився фотографією. Через деякий час він почав працювати на шоколадній фабриці, що і послужило йому прототипом у написанні повісті «Чарлі і шоколадна фабрика» Закінчивши навчання у школі, Роальд вирішив не вступати в університет. Натомість, у 1934 році він пішов працювати в компанію «Шелл» . В 20 років він поїхав у Танзанію

Під час Другої світової війни Роальд став льотчиком — винищувачем у Найробі (Кенія). Далу дуже подобалося його вільне життя в Кенії, особливо польоти. Після 6-ти місяців тренувань Дал дістав чин Пілота-офіцера.Згодом Дал був направлений у Єгипет. Під час одного з польотів над пустелею він мало не загинув, дивом врятувавшись. Згодом він напише повість про це, де розповість історію реальної катастрофи. Дал був врятований; його відвезли у лікарню в Александрії. Лікар сказав, що Роальд вже ніколи не зможе літати. Однак вже через 5 місяців, у лютому 1941 року, Дал продовжив польоти на фронті.

Дал почав писати у 1942 році. Його першим твором, опублікованим у «Вечірній суботній газеті» була робота «Шматок торта», що розповідала про аварію в Єгипті. Згодом назву змінили на «Падіння у Лівії» (видавець вважав таку назву набагато драматичнішою, хоча насправді Роальд не падав). У 1943 році Дал публікує повість «Ґремліни», за сюжетом якої було поставлено відомий однойменний фільм(1984)

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Чарлі і шоколадна фабрика

Сюжет твору

Маленький хлопчик Чарлі Бакет живе у бідності. Мешкає він разом зі свою сім'єю (мамою, татом, двома бабусями та двома дідусями) у маленькій дерев'яній хатинці на краю великого міста. Йому раз на рік — на день народження — даруюють єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик.

У цьому ж самому місті живе ексцентричний виробник шоколаду Віллі Вонка, який закрив свою фабрику для сторонніх очей після того, як його конкуренти викрали кілька таємних рецептів. І ось, одного дня, газета повідомляє, що Вонка знову відкриває фабрику, але тільки для кількох щасливців: вони повинні знайти п'ять Золотих квитків, які будуть заховані під обгортками п'яти шкоколадних батончиків і наприкінці екскурсії всі вони як спеціальний дарунок отримують пожиттєвий запас солодощів. Перші чотири Золотих квитка знаходять: жадібний хлопець Авґустус Ґлуп; дівчина, розбещена батьками, Верука Солт; дівчина, котра цілий день жує жуйку, Віолета Бореґард і Майк Тіві, хлопець, який тільки те й робить, що дивиться телевізор.

Останнього дня січня, Чарлі йде дуже голодним додому і знаходить в канаві присипану снігом однодоларову банкноту. Він купує два шоколадних батончика і в другому знаходить п'ятий та останній Золотий квиток. У квитку написано, що екскурсія фабрикою розпочнеться 1 лютого о 10 годині ранку, а також, що він може взяти з собою одного чи двох родичів. Батьки Чарлі вирішили дозволити дідуню Джо, який колись працював на фабриці, піти з ним.

Під час ескурсії фабрикою діти зустрічають умпа-лумпів, расу маленьких людей, які допомагають Віллі Вонці робити різні солодощі. На фабриці всі діти, за винятком Чарлі, не звертають уваги на попередження Вонки і потрапляють по черзі в різні ситуації, які змушують їх покинути фабрику. Під час кожного такого покидання умпа-лумпи співають про них моральну пісню. Оскільки в кінці залишається тільки Чарлі, Вонка вітає його з перемогою і пояснивши реальну причину ескурсії, називає його своїм наступником. Вони летять у великому скляному ліфті до будинку Чарлі, а інші четверо дітей йдуть додому. В будинку, Вонка запрошує всю родину Чарлі перебратися до нього на фабрику.

Аналіз твору повісті "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал:

Тема: цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці.

Ідея: найголовніше для людини в її житті - це мати чудову родину, членів якої об'єднують любов, повага та розуміння.

Головна думка: Діти мають бути дітьми і вірити в чудо. Люди мають боротися зі своїми вадами та прагнути позбавитися від них, а не ставати їх рабами. Уславлюється геніальний людський розум, що здатен поєднати мрію з реальністю. Щастя не тільки у грошах. Головне - це теплі людські взаємини, любов і розуміння рідних і близьких. Люди, навіть з геніальними здібностями та величезними багатствами, не мають бути самотніми.

Сюжетний план:
Експозиція: життя і мрії родини Бакетів
Зав’язка: щасливий квиток Чарлі
Розвиток дії: пригоди в чарівному світі шоколадної фабрики
Кульмінація: Чарлі залишився один на фабриці
Розв’язка: Чарлі разом з родиною переїздить на фабрику Віллі Вонкі.

Характеристика головних героїв "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал:
Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця;
«Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».

Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки;
Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків.
«Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».

Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка;
Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».

Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином;
«Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»;
«Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».

Характеристика Чарлі Бакет: бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик; розумний, вихований, слухняний, добрий; улюбленець родини;
Сім’я (мама) радила Чарлі, як себе поводити, коли під обгорткою не буде «Золотого квитка». Чарлі готували до розчарувань.
Сім’я голодувала, бо батька звільнили з фабрики.
«Отака добра дитина. Він вартий кращого», – сказав дідусь Джордж.
Заощаджував сили, щоб йти до школи, а не бігти.
Знайшов долар – це означало їжу.

План-характеристика Чарлі Бакета

Родина Чарлі.
Надзвичайна бідність.
Розповідь дідуся про фабрику.
Найзаповітніша мрія хлопчика.
Доброта, чуйність і цілеспрямованість головного героя.
Золотий квиток.
Знайомство з містером Віллі Вонка.
Дивовижна фабрика.
Перемога Чарлі.
Заслужена винагорода.

Характеристика Віллі Вонка: власник шоколадної фабрики, талановитий кондитер і справжній чарівник. Містер Вонка – не просто власник шоколадної фабрики, він добрий чарівник, який своїми вчинками намагається пояснити дітям, що зло завжди має бути покараним, а добро і милосердя має отримати заслужену нагороду.
«… І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички - перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі - очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх. Ох, а яким він здавався розумним! Яким кмітливим, проникливим і енергійним!»