Сайт
вчителя зарубіжної літератури
Шевченко Алли Віталіївни
Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня [1 квітня] 1809 року, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 21 лютого [4 березня] 1852 року, Москва, Російська імперія) — російський письменник українського походження.[6][7][8][9][10][11][12][13] Походить з відомого українського роду Гоголів-Яновських.[14] Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи».[8][9][14] Окрім внеску у російську літературу, Гоголь також мав непрямий вплив і на українську літературу й українську культуру вцілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору
Цікаві факти про Гоголя
1. В сім’ї Гоголів було дванадцять дітей: шість хлопчиків та шість дівчаток. Мати була першою красунею, яку видали заміж у 14 років за чоловіка старшого за неї вдвічі.
2. Коли майбутній письменник навчався в школі, він добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні. Але був слабкий у мовах, а твори писав досить посередньо.
3. Це може здатися дивним, але у Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях, кроїти одяг, ткати пояса, шити шийні хустки.
4. Микола Гоголь любив готувати. Він часто пригощав друзів смачними галушками та варениками. Ще він варив особливий напій, який жартома називав «гоголем-моґелем».
5. Письменник був солодкоїжкою. Він носив у кишенях і постійно гриз шматочки цукру.
6. Гоголь завжди соромився свого носа, і тому просив художників на картинах зображувати його трішки коротшим. Тому на всіх портретах його ніс виглядає по-різному.
7. З 1836 року М. Гоголь проживав за кордоном майже десять років. Він був у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, в Єрусалимі.
У вересні 1831 року вийшла з друку перша, а у березні 1832 року – друга частина збірки „Вечори на хуторі біля Диканьки”. Саме вона поставила Гоголя в один ряд із найвідомішими письменниками. У збірку ввійшли дві передмови та вісім повістей („Сорочинський ярмарок”, „Вечір проти Івана Купала”, „Майська ніч, або Утоплена”, „Втрачена грамота”, „Ніч перед Різдвом”, „Страшна помста”, „Іван Федорович Шпонька та його тітонька”, „Зачароване місце”). У повістях є оповідач – пасічник Рудий Панько, весела, дотепна і розумна людина. Оповідач— той, від чийого імені ведеться розповідь у літературному творі. Чому Рудий Панько? Діда Гоголя звали Панас Дем’янович – по- вуличному «Панько». А Рудий - натяк на колір волосся Миколи Васильовича
Жанр. Казково-фантастична повість
Основна думка твору. Перемога кохання Вакули — над
байдужістю Оксани; світлих сил — над темрявою (чистої душі коваля — над чортом).
Час дії. Дія відбувається у ніч перед Різдвом і наступного дня.
Місце дії. Село Диканька Полтавської губернії
Настрій твору. Веселий, урочистий, різдвяний настрій
Сюжет. Три лінії: перша — лінія чорта, друга — лінія залицяльників Солохи, третя — лінія Вакули й Оксани. Герої твору. Чотири центральних персонажі: коваль Вакула, Оксана, відьма Солоха і чорт.
Дія повісті хронологічно приурочена до епізоду царювання Катерини II, останньої депутації запорожців, що відбулася в 1775 році і пов'язаної з роботою Комісії щодо ліквідування Запорізької Січі.
Сюжет твору розгортається в українській Диканьці. Ніким не помічені, в небі кружляють двоє: відьма на мітлі, яка набирає в рукав зірки, і чорт, який ховає місяць в кишеню, думаючи, що темрява, яка настала, утримає вдома багатого козака Корнія Чуба, запрошеного до дяка Осипа Никифоровича на кутю, і ненависний бісу коваль Вакула (який намалював на церковній стіні картину Страшного суду) не наважиться прийти до дочки Чуба — Оксани.
Чуб з кумом не знають, чи йти в такій темряві до дяка, однак вирішують, що підуть. Вдома залишається красуня Оксана. Приходить Вакула. Оксана насміхається з нього. У двері стукає Чуб, що заблукав, без кума, який вирішив повернутися через влаштовану чортом хурделицю додому. Однак, почувши коваля, Чуб вирішує, що потрапив в хату кульгавого Левченка. Чуб відправляється до матері Вакули, Солохи, яка і є тою самою відьмою, що крала з неба зірки.
До Оксани приходять її подруги. Вона зауважує на одній з них розшиті золотом черевички. Оксана гордо заявляє, що вийде заміж за Вакулу, якщо той принесе їй черевички, «які носить цариця».
Між тим, чорта, що з користю проводить час у Солохи, налякав голова, що не пішов до дяка на кутю. Чорт залізає в мішок, залишений серед хати Вакулою, а в інший незабаром лізе й голова, тому що до Солохи прийшов дяк. Дяку теж доводиться лізти в мішок, бо приходить Чуб. Втім, незабаром Чуб ліз в той же мішок, уникаючи зустрічі з Вакулою що повернувся. Поки Солоха розмовляє на городі з козаком Касьяном Свербигузом, що тільки-но прийшов, Вакула забирає мішки, пояснюючи собі їх тяжкість своїм пригніченим станом після зустрічі з Оксаною.
У натовпі колядників коваль знову зустрічає Оксану, яка повторює свою обіцянку щодо черевичків. З горя Вакула вирішує втопитися, кидає всі мішки, крім найменшого, і тікає.
Трохи заспокоївшись, Вакула хоче спробувати ще один спосіб: він приходить до запорожця Пузатого Пацюка, який «трохи схожий на біса», і отримує туманну відповідь, що чорт у нього за плечима. Передчуваючи славну здобич, чорт вискакує з мішка і, сівши на шию коваля, обіцяє йому цієї ж ночі Оксану. Хитрий коваль, вхопивши чорта за хвіст і погрожуючи його перехрестити, стає господарем становища і велить бісу везти його «в Петербург, просто до цариці»[2].
Опинившись в Петербурзі, коваль приходить до запорожців, з якими познайомився восени, коли вони проїжджали через Диканьку. З допомогою чорта він намагається потрапити до цариці. Дивуючись розкоші палацу і чудному живопису, коваль виявляється перед царицею і просить її дати черевички. Зворушена такою простодушністю, Катерина звертає на цей пасаж увагу Фонвізіна що стояв неподалік, а Вакулі дарує черевички.
У селі в цей час диканські баби сперечаються, яким саме чином наклав на себе руки Вакула. Ці пересуди бентежать Оксану, вона всю ніч не може заснути, а до ранку «закохалася по вуха в коваля». Повернувшись на Батьківщину, коваль виймає зі скрині нову шапку й пояс і відправляється до Чуба з проханням віддати за нього Оксану. Чуб, спокушений подарунками й розсерджений віроломством Солохи, погоджується. Йому вторить і Оксана, готова вийти за коваля «і без черевичків».
Завівши сім'ю, Вакула розписав свою хату фарбами, а в церкві намалював чорта, та «такого гидкого, що всі плювали, коли проходили повз».
„Впізнай героя”
-Спереду абсолютно німець, ззаду він був справжній губернський стряпчий в мундирі. Вузенька мордочка, ноги тонкі. ..(Чорт).
-".не минуло ще і сімнадцяти років. ...знала і чула все, що про неї говорили, і була вередлива, як красуня" (Оксана).
-„... мала від народження не більше сорока років. Вона була ні гарна ні погана собою ” (Солоха).
-„... увійшов, покректуючи і потираючи руки, і розповів, що у нього не був ніхто і що він сердечно радий цьому випадку погуляти трохи у неї і не злякався заметілі.” (Дяк). 2. "...Був удівець; вісім скирт хліба завжди стояли перед його хатою. Дві пари добрих волів раз у раз висовували свої голови з плетеної повітки на вулицю й мукали, коли бачили куму-корову чи дядька,товстого бугая..." (козак Чуб)
- "...Вузенька, безперервно вертлява мордочка закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п'ятачком; ноги були тонкі... У нього висів хвіст, такий гострий і довгий, як мундирні фалди; лише хіба що по козлячій бороді під мордою, по невеликих ріжках, які стирчали на голові, та ще що був не більшим від сажотруса, можна здогадатися, що він не німець, не губернський чиновник, а просто..." (Чорт)
- "Силач і парубок хоч куди, який чортові був більш гидкий, ніж проповіді отця Кіндрата. У вільний від справ час він малював і вважався найліпшим живописцем у всій окрузі..." (Вакула)
-. "Вона мала від народження не більше сорока літ. Була ні гарна, ні погана із себе. Але ж уміла зваблювати найбільш поважних козаків. Вона кланялася всім, а кожен думав, що йому одному". (Солоха)
- "...Коваль побачив перед собою невисоку на зріст жінку, дещо навіть повну, напудрену, з голубими очима, яка велично посміхалася і, здавалося, вміла підкоряти собі все". (Цариця)
- "Незважаючи на невисокий зріст, ширину він мав вагому. До того ж його шаровари були настільки широкі, що, який би великий не робив він крок, ніг не бачили, і здавалося, - винна бочка рухалася вулицею. Можливо, саме це дало привід прозивати його Пузатим". (Пацюк)
Тест
1) Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж Вакула? (Диканька)
2) Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі? (Матір'ю)
3) Ким по професії був Вакула з повісті "Ніч .".?(Ковалем)
4) Назвіть "транспортний засіб" коваля Вакули при польоті в Петербург. (Чорт)
5) Як звати батька Оксани в повісті Гоголя "Ніч".? (Корній Чуб)
6) Предмет домашнього ужитку, в якому зберігали добро. (Скриня)
7) Що сховав біс в кишеню? (Місяць)
8) Чоловік, другим що заглянув у гості до Солохе. (Дяк)
9) За чим відправився Вакула до цариці? (За черевичками)
10) Пісень, які виспівували напередодні Різдва (Колядки)
А що вам відомо про Вакулу?
- Підтвердьте рядками з тексту.
-.Чи виконав коваль Вакула свою обіцянку? Хто допоміг йому принести черевички?
-.Як вигадаєте, чи піддався коваль злій силі?
-.Які риси характеру притаманні Оксані? Якими якостями наділяє автор Оксану? Які риси характеру він підкреслює в її образі? Підтвердьте рядками з тексу (Оксана — найвродливіша дівчина, примхлива, манірна, кокетлива, грайлива, погордлива, самовдоволена і тим не менш приваблива, бо, як підкреслює автор, їй пасують навіть її недоліки, які надалі «виліковує» всепереможна сила справжнього кохання).
-У яких умовах жила Оксана? (Батько, козак Чуб, був заможним, отже і його донька ні в чому не мала нестачі. Оксана звикла, що батько виконує всі її забаганки.)
-Як ви думаєте, чи подобався Оксані коваль Вакула? (Їй, скоріше, подобалися його подарунки і відданість. Вона крутила ковалем на всі боки.)
-Якою Вакула бачив Оксану? Підтвердьте словами з тексту. (Коваль, як і всі закохані, її обожнював, ідеалізував. «Так: це вона! Стоїть, як цариця, і блискає чорними очима. Їй розказує щось показний парубок, мабуть, забавне, бо вона сміється. Та вона завжди сміється»; «Але, Боже ти мій, чому вона така в біса гарна? Її погляд, і мова, і все, ну от так і палить, так і палить …»
-Як ви думаєте, чому Оксана змінилась? Герой якого твору зарубіжної літератури змінився саме в Різдвяну ніч?
-Яку роль у долі Вакули відіграли запорожці?
-Якими у творі зображені запорожці?
-Як закінчилося оповідання? Зачитати з тексту.
-.Які казкові персонажі діють у творі?
-Які елементи фантастики використовує автор?
1. Заради любові до Оксани Вакула, глибоко віруюча і богобоязлива людина, в одну ніч верхи на чорті робить казкову подорож у далекий і загадковий Петербург і привозить для своєї коханої царицини черевички невимовної краси. У цьому епізоді дуже яскраво проявилась його готовність пожертвувати чим завгодно в ім’я любові. На обіцянку чорта, що Оксана «буде сьогодні ж наша», Вакула відповідає: «За таку ціну готовий бути твоїм».
Але й отут коваль просто так не здається. Перехрестивши чорта, він повністю підкоряє його собі і в кінці подорожі «віддячив» йому, відваживши три удари лозиною.
Зрештою самовідданість, сміливість Вакули, його безмежна любов і відданість отримали винагороду – Оксана покохала його.
В різдвяну ніч сталося чудо – і Оксана змінилась. Якою була вона? Якою стала? Чому?
2. Завдання: розповісти про Оксану.
«Ніч перед Різдвом» Гоголь характеристика Оксани
Оксана – красива, примхлива, вітряна і безтурботна дівчина була дочкою знатного козака Чуба. Її батько був заможним, отже і його донька ні в чому не мала нестачі. Оксана звикла, що батько виконує всі ії забаганки.
Вона дуже гарно одягалася в найдорожчий одяг, знала, що про неї говорять молоді хлопці та подружки з її села і була дуже важливою задавакою. Найбільше вона любила милуватися собою в дзеркалі, міняючи свої наряди. З гордістю, любуючись собою, вона зверхньо приймає залицяння сільських хлопців. Їй приносить задоволення випробовувати силу своєї чарівності. Відкидаючи і висміюючи любовні зізнання Вакули, Оксана разом з тим і небайдужа до них; її захоплює і підкорює те глибоке почуття, яке відчуває до неї Вакула.
Одного разу ця дівчина перед самим Різдвом Христовим відправляє коваля Вакулу до самої цариці, щоб той виконав її черговий каприз і привіз їй черевички, які носить сама імператриця. Оксана не тільки принижує Вакулу, а й дає йому зрозуміти, що зовсім не цінує його кохання.
Трохи пізніше в розповіді ми бачимо, що Оксана може відчувати щире почуття любові і співчуття. Дівчина з великою радістю зустрічає коваля, коли він повернувся з черевичками, і дає згоду вийти за нього заміж. Оксана щиро покохала, і тому їй уже не потрібні матеріальні блага, вона буде щасливо жити із коханим і без царських черевичків.
У ній уживаються такі різні почуття і якості характеру, як самолюбування, печаль, зарозумілість і збентеження. Можна зробити висновок, що Оксана може бути не тільки розпещеної красунею, у якої одні вбрання на умі, але і людиною, здатною на найщиріші людські почуття.
Риси характеру: самозакохана, вередлива, прагне бути в центрі уваги, примхлива, вітряна, безтурботна, гарда, здатна усвідомити свої помилки.
«Ніч перед Різдвом» цитатна характеристика Оксани
« Я є єдина донька козака Чуба. Скоро мені виповниться сімнадцять років Батько накупив мені багато гарного одягу ,щоб одружився зі мною найкращий молодець у світі..»
Оксана була дуже гарна
«Так: це вона! Стоїть, як цариця, і блискає чорними очима. Їй розказує щось показний парубок, мабуть, забавне, бо вона сміється. Та вона завжди сміється»;
«Але, Боже ти мій, чому вона така в біса гарна? Її погляд, і мова, і все, ну от так і палить, так і палить…»
“Оксана ще довго чепурилась та вихвалялась перед невеличким дзеркальцем і не могла намилуватися з себе.”
“Коваль підійшов ближче,взяв ії за руку;красуня й очі опустила. Ніколи ще не була вона навдивовижу гарна.”
характеристика Вакули
Вакула – молодий сільський коваль, головний герой повісті Гоголя. Крім того, що він відмінний майстер своєї справи, він ще й знатний на всю округу художник (малював картини на релігійні теми і образу святих).
Цей парубок може бути одночасно і веселим і відповідальним, ніжним і сильним, дуже господарським і легким на підйом. Він з самого дитинства є помічником своєї матері у веденні господарства, його всі поважають в селі, так як він цього заслуговує. На церковній стіні Вакула зобразив святого Петра в день Страшного суду. Святий, з ключами в руках, виганяв з пекла злого духа, і «переляканий чорт кидався на всі боки, передчуваючи свою погибель, а ув’язнені перш грішники били й ганяли його батогами, полінувалася …». Саме за цю картину Вакула потрапив в немилість до біса, який протягом всієї повісті намагається помститися молодому ковалеві.
Вакула дуже любить Оксану – найкрасивішу і, напевно, тому примхливу дівчину в Диканьці. Але Оксана погоджується вийти за Вакулу заміж тільки після того, як він принесе їй царицині черевички.
Спочатку коваль хоче втопитися, але потім вирішує запитати поради у місцевого чаклуна Пацюка, який все знає. Той йому пропонує звернутися до самого чорта, тим більше, що він його в мішку носить. Виявилося, що Вакула, взявши з дому мішок, як йому здавалося, зі сміттям, носив чорта, який заходив до його матері відьмі Солохи, та в ньому і сховався. Коваль швидко осідлав чорта, який відвозить його в Петербург, де він випрошує у імператриці черевики.
У відсутність Вакули Оксана розуміє, наскільки дорогий їй коваль. Їй не потрібні навіть черевички цариці. Але сміливий Вакула вже дістав їх – і щастя молодих безмежне.
Завдяки таким рисам, як вроджена скромність і простота, йому вдалося зачарувати саму імператрицю в Петербурзі. Вона чує прохання молодої людини і віддає йому свої черевички, щоб допомогти Вакулі виконати завдання, яке дала йому Оксана. Завдяки своїй винахідливості і рішучості він все ж догодив своїй примхливій і легковажній дівчині. Всі ці достоїнства оцінила Оксана.
Коли автор створював цього героя-Вакулу, то нагородив його чесністю, завзятістю, працьовитістю і вірністю. Таким чином, Гоголь хотів пояснити читачам, що люди з такими якостями характеру завжди з честю можуть перемагати зло.
Риси характеру: працьовитий, талановитий, сильний, добрий, сміливий, вірний.
Вакула не просто порядний та чесний хлопець, він той, хто бореться з нечистою силою, зі злом. Автор наголошує, що Вакула є душею Диканьки, й тому саме в церкві на велике свято Різдва його відсутність така помітна.
цитатна характеристика Вакули
Коваль Вакула був сильний та гарний
“силач і хлопець хоч куди”
“із уст простодушного коваля, якого в його запорозькому убранні можна було вважати за справжнього красеня, незважаючи на смагляве лице.”
Умів красиво малювати
“На дозвіллі коваль малював і вславився як найкращий живописець на всю околицю.”
“Всі миски, з яких диканські козаки сьорбали борщ, були розмальовані ковалем. Коваль був богобоязлива людина й малював часто образи святих”
“Але тріумфом його майстерності була одна картина, намальована на церковній стіні у правому притворі, на якій зобразив він святого Петра в день страшного суду з ключами в руках, як той виганяв з пекла нечисту силу”
“це той коваль, що малює знаменито. Здоров, земляче! Чого тебе бог приніс?”
Був віруючою людиною
“Коваль був богобоязлива людина”
“коваль надто побожний, щоб зважитися занапастити свою душу. “
“він додержав церковного покаяння і пофарбував задарма увесь лівий крилас зеленою фарбою з червоними квітками.”
Був хоробрим, рішучим і впертим
Один тільки коваль був упертий і не кидав свого залицяння, дарма, що й з ним поводились анітрохи не краще, ніж з іншими
Порівняльна характеристика Вакули та Оксани «Ніч перед Різдвом»
Вакула Оксана
Щире кохання Самозакоханість
Бажання зробити приємне коханій Усвідомлення того, що весь світ крутиться навколо неї, жорстока
Прагнення залишитися наодинці з коханою Прагнення бути в центрі уваги
Справжній майстер своєї справи, Єдина дочка багатого батька, до праці не звикла
Гарний, сильний, найкращий парубок Гарний, сильний, найкращий парубок
ВЕЛИКА МЕТА ОСВІТИ-
ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗНАННЯ.
А Й ДІЇ"
Герберт Спенсер
"Світова література -
мистецтво само-
вираження
за допомогою слова "
Акутагова Рюноске
"Читають всі, але далеко не всі вміють читати"
Ф.Варан
"Коли з'єдналися любов
і майстерність,
можна чекати шедевра. "
Джон Рескін