"Пісня про Роланда"

Сайт вчителя зарубіжної літератури Шевченко Алли Віталіївни

Великий за обсягом переважно поетичний твір, у якому розповідається про значні події з життя героя, народу. Для епічної поеми потрібні герої, які мають відповідати ідеалам народу, його релігійним переконанням. Поети підкреслювали в героях мужність і відвагу, фізичну силу. Водночас, хоча епосові й не властивий глибокий психологізм, його герої наділялися такими рисами як любов до батьківщини, відданість сюзеренові, друзям, чесність і щирість. Епічним героям вірили, як вірили в реальність описуваних у поемах подій. Для епічної поеми потрібні герої, які мають відповідати ідеалам народу, його релігійним переконанням. Поети підкреслювали в героях мужність і відвагу, фізичну силу. Водночас, хоча епосові й не властивий глибокий психологізм, його герої наділялися такими рисами як любов до батьківщини, відданість сюзеренові, друзям, чесність і щирість. Епічним героям вірили, як вірили в реальність описуваних у поемах подій.

Ознаки середньовічного героїчного епосу:

- ідеї служіння батьківщині, самоутвердження народу, боротьби проти національного, соціального пригноблення;
відображення реальних подій у легендаризованій формі, надання реальним фактам героїчного змісту;
історична конкретність, зв’язок з певною добою;
автори творів – невідомі учасники чи очевидці певних історичних подій;
органічне поєднання реальних історичних постатей із вигаданими персонажами;
герої – сини свого часу, народу, які уособлюють ідеї національної незалежності, етичних і соціальних норм певного народу;
основна тема – боротьба із зовнішніми ворогами за віру, незалежність народу, об’єднання країни.

“Пісня про Роланда” аналіз твору

ЗАПИШИ

Рік створення – 1170 р.

Жанр – героїчний епос

Історична основа “Пісня про Роланда” – Похід Карла Великого у 778 році в Іспанію.

Тема – Бій графа Роланда з сарацинами.

Головна думка – Оспівування боротьби французів із завойовниками, вірності королю, батьківщині, вірі; засудження зради.

Головні герої “Пісня про Роланда” – Карл Великий, Роланд, Ганелон, Турпін ( історичні постаті); Олів’єр, Марсилій, Бланкандрін (вигадані персонажі).

Художні засоби: гіперболізація, віщі сни, триразові повтори, постійні епітети, контрастність персонажів, образи-символи.

Імені автора поеми історія не зберегла. Твір закінчується рядком: «Поемі кінець. Турольд стомився». Дослідники відшукали кількох освічених монахів на ім’я Турольдус, проте невідомо, чи був котрийсь із них творцем чи тільки переписувачем поеми.

ІСТОРИЧНА ОСНОВА

У 778 р. король франків Карл Великий зі своїм військом вступив в Іспанію на прохання одного із мусульманських володарів. Похід був невдалим і тривав кілька тижнів (за різними джерелами – від семи днів до одного року). Франки захопили весь гірський край, крім Сарагоси: Нема вже замку, що не покорився б, Нема вже замку, що не покорився б, Нема ні города, ні муру цілих, Крім Сарагоси на вершку гори. Нема ні города, ні муру цілих, Крім Сарагоси на вершку гори. Але французьке військо змушене було повернутися на батьківщину. Його відхід прикриває двадцятитисячний ар'єргард. У Ронсевальській ущелині місцеві баски, роздраторані проходженням через їхні землі чужого війська, нападають на французький загін й розбивають його. У цій битві брали участь багато історичних осіб, окрім короля Карла Великого. Так «вчені» поети середньовіччя згадують Еггіхарда і Ансельма - знатних людей, що загинули в бою біля Ронсевальської ущелини. Але народна память зробила героєм поеми відважного лицаря Роланда. Чим міг привернути увагу розповідачів і слухачів молодий племінник Карла Великого? В чому секрет його популярності серед народу?

РЕАЛЬНІ ТА ВИГАДАНІ ГЕРОЇ

Серед реальних осіб можна назвати Карла Великого, Роланда, Турпена, Ганелона, Жоффруа. Серед реальних осіб можна назвати Карла Великого, Роланда, Турпена, Ганелона, Жоффруа. Карл Великий король Франціі ( рр.), римський імператор Карл Великий король Франціі ( рр.), римський імператор ( рр. ). Під час іспанського походу 778 року імператором ще не був. На думку дослідників, образ Карла є збірним, в ньому поєднано риси Карла Великого, який правив у рр., Карла Мартелла ( рр.) і його онука Карла Лисого ( рр.). ( рр. ). Під час іспанського походу 778 року імператором ще не був. На думку дослідників, образ Карла є збірним, в ньому поєднано риси Карла Великого, який правив у рр., Карла Мартелла ( рр.) і його онука Карла Лисого ( рр.). Роланд – племінник Карла, пер, пасинок Ганелона. Маркграф Бретані Хруотланд став прообразом цього персонажа. Загинув у бою проти басків. Роланд – племінник Карла, пер, пасинок Ганелона. Маркграф Бретані Хруотланд став прообразом цього персонажа. Загинув у бою проти басків. Турпен архієпископ. Єпископ Рейнський ( рр.). Йому покровительствував Карл Великий, проте про участь Турпена в поході нічого не відомо. Турпен архієпископ. Єпископ Рейнський ( рр.). Йому покровительствував Карл Великий, проте про участь Турпена в поході нічого не відомо. Ганелон – вітчим Роланда. Можливо, це архієпископ Санський, котрий зрадив Карла Лисого під час аквітанського повстання. За це у 859 році Карл Лисий засудив його до страти, але згодом помилував. Ганелон – вітчим Роланда. Можливо, це архієпископ Санський, котрий зрадив Карла Лисого під час аквітанського повстання. За це у 859 році Карл Лисий засудив його до страти, але згодом помилував. Жоффруа – герцог, пер, володар Анжу. Жоффруа і Грізгонель, що ніс королівський прапор у битві при Пуассоні (948 р.), були прапороносцями Карла. Жоффруа – герцог, пер, володар Анжу. Жоффруа і Грізгонель, що ніс королівський прапор у битві при Пуассоні (948 р.), були прапороносцями Карла. Серед вигаданих персонажів можна назвати сарацинського царя Марсилія, що є антиподом короля Карла Великого. Серед вигаданих персонажів можна назвати сарацинського царя Марсилія, що є антиподом короля Карла Великого.

“Пісня про Роланда” композиція

Поема побудована дуже чітко, події розвиваються швидко і прямолінійно. Автор передає напругу війни французів проти маврів, гостроту релігійної боротьби. Зав’язкою сюжету є посольство Бланкандрена від царя Марсілія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси

. Розвиток подій охоплює переміщення французьких військ. Карл повертає свої основні загони на Аахен, а Роланд із дванадцятьма перами й двадцятитисячним ар’єргардом залишається прикривати відхід короля; після загибелі ар’єргарду Карл повертається назад. Протягом твору відбувається кілька напружених, кульмінаційних моментів – це, по-перше, битва в Ронсевальському міжгір’ї, коли гинуть французькі пери, а з ними й герой Роланд, а по-друге, це друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішив помститися за смерть своїх вірних васалів: двобій Карла Великого з еміром Баліганом є кульмінацією другої частини.

Розв’язкою всіх конфліктів у «Пісні про Роланда» є велична перемога французів над маврами, хрещення жителів Сарагоси, повернення Карла з військом в Аахен, суд над Ганелоном і урочисте прийняття християнської віри Брамімондою, дружиною померлого від ран і відчаю короля маврів Марсілія «Пісня про Роланда» має своєрідне обрамлення: на початку і наприкінці твору змальовано широку картину релігійної війни, яку веде Карл Великий уже сім років за утвердження християнських ідей).

Загальна характеристика сюжету Поема розпочинається оспівуванням перемоги Карла Великого в Іспанії, який за сім років захопив усі землі, окрім Сарагоси. Сарацинський цар Марсилій радиться зі своїми васалами, як позбутися франків. Рицар Бланкардін радить поклястися Карлу Великому у вірній дружбі і прийняти християнство, якщо франки виведуть свої війська. У відповідь на пропозицію сарацин Карл шле до Марсилія знатного феодала Ганелона, вітчима Роланда. Ганелон поклявся знищити Роланда за те, що той порадив обрати його гінцем, і стає зрадником. Уклавши угоду з Марсилієм, Ганелон радить Карлу повернутися в Аахен, а Роланду доручити очолити арєргард. У Ронсевальській ущелині на двадцятитисячний загін франків нападає стотисячне військо Марсилія.У жорстокій битві гине увесь арєргард. Почувши заклик Роланда, Карл поспішає на допомогу. Франки вщент розбивають ворогів і піддають хрещенню невірних. Поема закінчується стратою Ганелона. Поема розпочинається оспівуванням перемоги Карла Великого в Іспанії, який за сім років захопив усі землі, окрім Сарагоси. Сарацинський цар Марсилій радиться зі своїми васалами, як позбутися франків. Рицар Бланкардін радить поклястися Карлу Великому у вірній дружбі і прийняти християнство, якщо франки виведуть свої війська. У відповідь на пропозицію сарацин Карл шле до Марсилія знатного феодала Ганелона, вітчима Роланда. Ганелон поклявся знищити Роланда за те, що той порадив обрати його гінцем, і стає зрадником. Уклавши угоду з Марсилієм, Ганелон радить Карлу повернутися в Аахен, а Роланду доручити очолити арєргард. У Ронсевальській ущелині на двадцятитисячний загін франків нападає стотисячне військо Марсилія.У жорстокій битві гине увесь арєргард. Почувши заклик Роланда, Карл поспішає на допомогу. Франки вщент розбивають ворогів і піддають хрещенню невірних. Поема закінчується стратою Ганелона.

Ознаки середньовічного героїчного епосу:

- ідеї служіння батьківщині, самоутвердження народу, боротьби проти національного, соціального пригноблення;

відображення реальних подій у легендаризованій формі, надання реальним фактам героїчного змісту;

історична конкретність, зв’язок з певною добою;

автори творів – невідомі учасники чи очевидці певних історичних подій;

органічне поєднання реальних історичних постатей із вигаданими персонажами;

герої – сини свого часу, народу, які уособлюють ідеї національної незалежності, етичних і соціальних норм певного народу;

основна тема – боротьба із зовнішніми ворогами за віру, незалежність народу, об’єднання країни.

Сюжетно-композиційні особливості Поему побудовано за класичною схемою, причому кожна з частин цієї схеми має два етапи: зав'язка («Посольства») - посольтво Марсилія до Карла і Карла до Марсилія; кульмінація («Битви») - перша битва Роланда з маврами та їхня загибель і друга битва з військом Марсилія та загибель усіх франків; розв'язка («Помста») - покарання всіх сарацинів і суд над Ганелоном. Поему побудовано за класичною схемою, причому кожна з частин цієї схеми має два етапи: зав'язка («Посольства») - посольтво Марсилія до Карла і Карла до Марсилія; кульмінація («Битви») - перша битва Роланда з маврами та їхня загибель і друга битва з військом Марсилія та загибель усіх франків; розв'язка («Помста») - покарання всіх сарацинів і суд над Ганелоном. У поемі широко використаний принцип паралелізму - як у внутрішній структурі (наприклад, рада у Марсилія і у Карла, призначення послів, оголошення послань і т. д.), так і в підборі героїв (дванадцять перів франків і маврів, небіж Карла Роланд і небіж Марсилія Аельрот, які очолюють війська і т. д.). У поемі широко використаний принцип паралелізму - як у внутрішній структурі (наприклад, рада у Марсилія і у Карла, призначення послів, оголошення послань і т. д.), так і в підборі героїв (дванадцять перів франків і маврів, небіж Карла Роланд і небіж Марсилія Аельрот, які очолюють війська і т. д.). Дія в поемі розвивається переважно послідовно, проте в деяких епізодах описуються події, які відбуваються одночасно. Коли Карл із військом перетинає Піренеї, Марсилій готується до нападу на Роланда; почувши звуки Оліфанта, Карл мчить на допомогу Роландові, а в цей час битва з Марсилієм уже закінчується і помирають усі герої. Дія в поемі розвивається переважно послідовно, проте в деяких епізодах описуються події, які відбуваються одночасно. Коли Карл із військом перетинає Піренеї, Марсилій готується до нападу на Роланда; почувши звуки Оліфанта, Карл мчить на допомогу Роландові, а в цей час битва з Марсилієм уже закінчується і помирають усі герої.

ХАРАКТЕРИСТИКА РОЛАНДА

Роланд – людина своєї доби В характері і вчинках Роланда найяскравіше втілилося уявлення народу про істинного воїна-рицаря: хороброго і чесного, відданого вітчизні до останньої хвилини життя, нещадного до ворогів і безкорисливого в дружбі, ніжного в любові до своєї прекрасної Альди. Це справжній народний герой, позбавлений притаманних рицарству вад: жадібності, прагнення до ствердження свого авторитету й сили, анархічної сваволі, що штовхала до непокори сюзеренові й виливалася в міжусобні війни, бажання прославитися заради винагород. Роланд у поемі - людина, вільна від станових умовностей та обмеженості. Всі його вчинки, дії, подвиги позначені крайньою безкорисливістю, провідний мотив - виконання обов'язків перед вітчизною і королем

Позитивні риси 1. Героїзм та мужність Роланда. (Під час битви в Ронсевальській ущелині Роланд бився, мов лев. 1. Героїзм та мужність Роланда. (Під час битви в Ронсевальській ущелині Роланд бився, мов лев. 2. Роланд - вірний товариш. (Смертельно поранений Роланд переносить тіла вбитих друзів туди, де лежав пробитий чотирма списами, але ще живий архієпископ Турпін, щоб той благословив убитих рицарів. Помираючи від ран, Олівер висловлює бажання, щоб у останні хвилини життя поруч із ним був його друг Роланд.) 2. Роланд - вірний товариш. (Смертельно поранений Роланд переносить тіла вбитих друзів туди, де лежав пробитий чотирма списами, але ще живий архієпископ Турпін, щоб той благословив убитих рицарів. Помираючи від ран, Олівер висловлює бажання, щоб у останні хвилини життя поруч із ним був його друг Роланд.) 3. Вірність королю, що вказує на нову рису кодексу честі епічного героя – відданість сюзеренові. (На той час вірність королю вважалася однією із головних рицарських чеснот). 3. Вірність королю, що вказує на нову рису кодексу честі епічного героя – відданість сюзеренові. (На той час вірність королю вважалася однією із головних рицарських чеснот). 4. Самовіддана любов до батьківщини. (Роланд прагне примножити славу Франції. Заради процвітання батьківщини він ладен віддати життя. Останні його слова звернені до любої Франції. Роланд помирає із «батьківщиною в серці».) 4. Самовіддана любов до батьківщини. (Роланд прагне примножити славу Франції. Заради процвітання батьківщини він ладен віддати життя. Останні його слова звернені до любої Франції. Роланд помирає із «батьківщиною в серці».)

Негативні риси Запальність, гарячкуватість, самовпевненість, відсутність досвіду. Запальність, гарячкуватість, самовпевненість, відсутність досвіду. Так Олівер вказує на запальність героя, Ганелон називає його чванливим співправителем. Так Олівер вказує на запальність героя, Ганелон називає його чванливим співправителем. Роланд відкидає пропозицію Карла збільшити загін, бо це буде сприйматися як його боягузливість. Під час битви він відмовляється засурмити у ріг Оліфант, бо у своїй запальності і самовпевненості не здатен тверезо мислити і прагне своїми силами перемогти ворога. Це призводить до загибелі всього арєргарду і самого героя. Роланд відкидає пропозицію Карла збільшити загін, бо це буде сприйматися як його боягузливість. Під час битви він відмовляється засурмити у ріг Оліфант, бо у своїй запальності і самовпевненості не здатен тверезо мислити і прагне своїми силами перемогти ворога. Це призводить до загибелі всього арєргарду і самого героя.

ЗАПИШИ ВІДПОВІДЬ У ЗОШИТ