ТЕМА №1 Біографія письменника.
Людські стосунки. Моральні цінності у казці- притчі " Маленький принц"
Друзі письменника називали його Сент-Екс.
Антуан Жан Батіст Марі Роже де Сент – Екзюпері народився у шляхетній графській родині на Півдні Франції, у Ліоні 29 червня 1900 року. У дитинстві рідні називали його Королем Сонцем –за особливу посмішку та за вміння твердо відстоювати свою незалежність. Антуан навчався у Паризькій школі мистецтв.
З раннього дитинства хлопець марив небом. У 13 років він вперше здійснив подорож на літаку. Антуан був одним із перших професійних льотчиків Франції. Він прокладав нові траси, опановував нові машини, освоював нічні польоти, літав з поштою до Північної Африки, був начальником аеродрому в Кал – Джубі ( пустеля Сахара ), на лінії Тулуза – Дакар.
Філософ і льотчик
"Авіація і поезія схилилися над
його колискою”.
Леон Верт
Прошу дітей пробачити мене за те, що я присвятив цю книжку дорослому. Поважне виправдання: той дорослий - мій найкращий друг. І ще: він розуміє геть усе, навіть дитячі книжки.І він дуже потребує розради. Якщо ж все це не може виправдати, то я згоден присвятити цю книжечку тому хлопцеві, яким був колись мій дорослий приятель. Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.
Авіація
й література в житті Сент-Екзюпері стояли на першому місці.
31
липня 1944 року Сент-Екзюпері здійснив вільний політ і не повернувся. Цей політ став для нього останнім. Він загинув над морем поблизу острова Корсика.
“Щоб писати, потрібно перш за все жити”
У 1929 році побачив світ перший його роман “Південний поштовх” У 1931 році був надрукований роман “Нічний політ” У роки Другої світової війни він – бойовий льотчик. За вісім місяців здійснив 8 бойових вильотів. Загинув під час 9 вильоту – 31 липня 1944 року.
У 1939 році була надрукована збірка новел, репортажів, нарисів під назвою “Планета Людей”. У 1943 році Сент – Екзюпері написав ліричну казку “Маленький принц”.
Коли Антуану було 17 років, помер його молодший брат Франсуа. Перед смертю він заповідав Антуану найдорожчі речі: велосипед і рушницю. Можливо саме тоді Антуан і замислився над основами людського буття, над законами, які примушують людину бути ЛЮДИНОЮ.
Бути людиною – це значить відчувати, що ти за все відповідаєш. Згорати від сорому за злидні, хоча вони існують не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші.
Антуан де Сент - Екзюпері
ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ
Жанр «Маленький принц» – філософська алегорична казка-притча
Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія)
Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника
https://pidru4niki.com/12560607/literatura/praktichniy_kurs_istoriya_zarubizhnoyi_literaturi_xx_stolittya
Народна казка |
"Маленький принц" |
Фантастика |
Фантастика мала реалістичне підґрунтя (порушували реальні земні проблеми, діяли сучасні образи тощо) |
Розподіл персонажів на позитивних і негативних |
У творі наявне протиставлення - "дорослі" - "діти", письменник прагнув розбудити дитячу душу в кожній дорослій людині |
Мандрівка героя як композиційний прийом |
Мандри героя відбувалися не тільки на землі, а й у всесвітньому просторі і в просторах людської думки і душі, що надало твору філософського характеру |
Повторення епізодів, ситуацій (3 рази, 7 разів) |
Маленький принц відвідав сім планет, повтор епізодів, ситуацій мав на меті не лише розкрити характери героїв, а й поглибити певні думки, ідеї |
Символічність персонажів, алегоричність образів, боротьба добра і зла |
Багатозначність символіки, боротьба духовного і бездуховного начал |
Умовність часу і простору |
Умовність оповіді не заперечувала належності подій казки до епохи XX століття |
Повчальний характер |
Автор не повчав, для нього головне мислити разом з людьми, допомагати їм шукати істину, розуміти їхні почуття, а люди самі повинні зробити висновки |
Позиція автора прихована |
Відкрита позиція автора |
Щасливий кінець |
Фінал відкритий, не мав однозначного тлумачення |
Морально-етична проблематика |
Філософські проблеми, що пов'язані не тільки з мораллю, а й з долею людства і всесвіту взагалі |
Порівняння сюжету казки і історії Антуана Екзюпері:
Прекрасний принц через нещасливе кохання залишає рідну домівку й мандрує по нескінченних дорогах у пошуках щастя і пригод. Він намагається здобути славу і підкорити тим самим неприступне серце принцеси.
Прекрасний принц у казці- притчі зовсім дитина, яка страждає від примхливого і химерного квітки. Природно, про щасливий фінал з весіллям не йде й мови. У поневіряння Маленький принц зустрічається не з казковими чудовиськами, а з людьми, зачаровані, наче злими чарами, егоїстичними і дріб'язковими пристрастями.Але це тільки зовнішня сторона сюжету. Незважаючи на те що Маленький принц дитина, йому відкривається справжнє бачення світу, недоступне навіть дорослій людині. Та й люди з омертвілих душами, яких зустрічає на своєму шляху головний герой, набагато страшніше казкових чудовиськ. Взаємини принца і Троянди набагато складніше, ніж відносини принців і принцес зс фольклорних казок. Адже саме заради Троянди Маленький принц жертвує матеріальної оболонкою - він вибирає тілесну смерть.
ТЕМА №2. ХУДОЖНІ ОБРАЗИ КАЗКИ_ ПРИТЧІ "МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ"
Занотуй у зошит! ПАСПОРТ ТВОРУ
Тема – подорож Маленького принца.Порятунок людства від прийдешньої неминучої катастрофи - одна з основних тем казки "Маленький принц". Ця поетична казка про мужність і мудрість нехитрою дитячої душі, про такі важливі "недитячі" поняття, як життя і смерть, любов і відповідальність, дружба і вірність.
Ідея – треба любити життя, людей і ти будеш щасливим. "Любити - означає не дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку" - ця думка визначає ідейний задум повісті-казки. Своєю світлою, сумною і мудрою казкою Екзюпері захищав невмирущу людяність, живу іскру в душах людей.
Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ
Проблематика — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності, влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; черствої душі.
Гуманістичний зміст твору: твір пройнятий любов’ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.
Центральний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних.
Принцип побудови – мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою.
.У повісті дві сюжетні лінії: оповідача і пов'язана з ним тема світу дорослих людей і лінія Маленького принца, історія його життя. Час, який льотчик і принц - дорослий і дитина провели разом, вони відкрили для себе багато нового і один в одному, і в житті. Розлучившись, вони забрали з собою частинки один одного, вони стали мудрішими, дізналися світ іншого і свій, тільки з іншого боку
ПЕРЕКАЖИ СЮЖЕТ БЛИЗЬКО ДО ТЕКСТУ!
ПОЯСНИ образи- символи!
ТЕМА №3
ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПРИТЧІ. РОБОТА ІЗ ЗМІСТОМ
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ
Казка «Маленький принц» створюється в найтяжчий для письменника час, коли він знаходиться у вимушеній еміграції в США і звідти рветься на фронт. У 1942 році видавництво замовляє Екзюпері різдвяну історію для дітей, і він працює ночами, щоб вчасно закінчити казку.
Перекладач російською мовою казки «Маленький принц» Нора Галь писала: «Сумна і насмішкувата казка ця, звичайно, більше для дорослих, ніж для дітей... Над нею і посміхнешся, і посумуєш, а головне — неодмінно замислишся... Казка ця — мудра і людяна, і автор її не тільки поет, але й філософ».
Повість «Маленький принц» присвячена другові Антуана — Леонові Верту. Це єврейський критик, журналіст, письменник, який під час Другої світової війни зазнає переслідувань. Присвята твору саме цій людині — не тільки данина дружбі, а й сміливий виклик автора нацизму й антисемітизму1. Митець створював повість-казку в жахливий час — час фашистської навали. Проте він боровся проти насильства словом і «дитячими» малюнками, які до свого твору створив власноруч.
Екзюпері говорив, що написав цю казку для дорослих:
про людину, її місце у світі й про шанс подолати відчуженість між людьми.
Образ Маленького принца виник не випадково: в Екзюпері був брат Франсуа, який помер дитиною. Брати дружили між собою, а потім один з них став дорослим, обрав професію льотчика, а інший «полетів на невідому далеку планету і назавжди залишився дитиною».
Маленький принц втілив у собі ті якості, які надають сенс людському життю. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працелюбний, стійкий у своїх симпатіях. Він не мав агресивних чи жадібних прагнень, він ще не зіпсований світом ділків та честолюбців.
Він – ідеал, романтична мрія,яка ще не загинула у цьому світі. І світ багатий саме завдяки їй. Час від часу мрія оволодівала людьми. І тоді з’явився на нашій планеті Маленький принц. У фіналі казки виникає мотив смерті. До цієї теми Екзюпері підійшов зі своєї точки зору. «Смерть неминуча, - розмірковував Маленький принц. – а чи можна вважати, що смерть позбавляє життя змісту?» Як бачимо, Маленький принц змусив людину примиритися з неминучістю смерті і запевнив, що інакше йому не повернутися на свою планету.
Проте казка лишила по собі не тільки сум, а й прагнення світлого, красивого, щоб у «дорослих» людей, у буденній метушні, дріб’язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притупилося почуття відповідальності за тих, кого ми «приручаємо».
Планета |
Представник |
Характеристика |
№ 1 |
Король |
Необмежена влада, владолюбство |
№ 2 |
Честолюбець |
Марнославство, самозахоплення, байдужість до оточення, егоїзм |
№ 3 |
Пияка |
Хвороблива пристрасть до пияцтва |
№ 4 |
Бізнесмен |
Нікчема, що прагне перетворити неозору красу Всесвіту у власність |
№ 5 |
Ліхтарник |
Вірність слову, уміння працювати, освітлюючи шлях людям, не думати про себе |
№ 6 |
Географ |
Надто поважна особа, яка ніколи не виходить з кабінету, мовляв, їй ніколи тинятися, і про все знає з переказів, йому байдужа його планета |
СВІТ ДІТЕЙ І СВІТ ДОРОСЛИХ
Головний герой - дитина - це душа світу. її бачення - природніше, людяніше, правильніше, ніж у дорослих. Дитині у творі протистояли дорослі.
Але дорослі - дивні істоти, вони не помічали безглуздя, всяким дурницям надавали великої ваги, а головного - краси природи і людських стосунків, правдивості, доброзичливості, щирості - не бачили і не визначали. Бо погляд у них спотворений, він втратив чистоту й безпосередність, притаманні дитині. Певна річ, у житті могли бути інші стосунки, коли б люди намагалися "приручити" одне одного, налагоджувати між собою зв'язки, коли б вони сприймали світ не очима, а серцем. Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно.
Світу дітей |
Світу дорослих |
1. Пригоди, щось незвичайне ("повне пригод життя джунглів") |
1. Практична користь, цифри, точні науки (географія, арифметика, правопис), гроші |
2. Творчість як насущна потреба самовираження |
2. Мода, загальновизнаний стандарт (престиж, краватки, гра в бридж і гольф, політика) |
3. Світ прекрасного, те, що приносить радість і насолоду (захід сонця, зірки, квіти) |
3. Влада (монарх) |
4. Віра в диво як у вищу справедливість (колодязь у пустелі) |
4. Слава (актор) |
5. Дружба і любов як вищі форми людського спілкування |
5. Справа (учений) |
МИСТЕЦТВО МАЛЕНЬКИХ КРОКІВ
Антуан де Сент-Екзюпері склав молитву, яка допомагала йому в найскрутніші хвилини життя. Можливо, і вам вона допоможе.
Ось вона: «Господи, я прошу не чудес і не міражів, а сили для кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків...
Навчи мене правильно використовувати час мого життя. Подаруй мені здатність відрізняти першорядне від другорядного... Збережи мене від наївної віри, що все в житті має відбуватися гладко. Подаруй мені ясне усвідомлення того, що труднощі, поразки, падіння й невдачі є невід'ємною частиною життя, завдяки їм ми стаємо дорослішими та впевненішими... Пошли мені в потрібний момент того, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її з любов'ю!.. Ти знаєш, як сильно ми потребуємо дружби. Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого й найніжнішого дарунка Долі... Наділи мене фантазією, щоб у потрібний момент і в потрібному місці подарувати комусь тепло. Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до інших. Навчи мене мистецтву маленьких кроків».
До пізнання істини Маленький принц зробив декілька кроків:
ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ
Головний герой — дитина — це душа світу. її бачення — природніше, людяніше, правильніше, ніж у дорослих.
Маленький принц допоміг льотчику повернутися до себе, повірити у свої сили: льотчик знову став малювати, він перестав почуватися самотнім — друг подарував йому все небо з зірками, що сміються.
Дружба у розумінні героїв казки тлумачилася так:
розуміння, співчуття;
допомога, підтримка, розрада, самопожертва;
щастя, сонце, музика;
терпіння, духовна праця;
біль розлучення, вірність.
Казка-притча наповнена безліччю мудрих висловів:
Зірко бачить лише око.
Людина відповідає за тих, кого вона приручила.
Усі дороги ведуть до людей.
Немає в світі досконалості.
Одні тільки діти знають, що шукають.
Вода буває потрібна і серцю.
Є таке правило: прибрався сам уранці — ретельно прибери і свою планету
Ця казка – попередження про небезпеку, яка загрожує красі. Автор хоче сказати, щоб люди замислилися над сенсом свого власного життя та життя людства.
.
РОБОТА ЗА ЗМІСТОМ
Астероїд В – 612. Цей астероїд бачили тільки раз – 1909 року. Був собі Маленький принц, який жив на планеті трошки більшій за нього самого… Йому дуже потрібен був друг… Для чого потрібні друзі? Кого можна назвати другом?
*Кожного дня я щось нове дізнавався про його планету. Про те, як він вирушив у мандри, як подорожував. - Є таке правило, - мовив Принц. - Прибрався сам уранці, - ретельно прибери свою планету.
1.Як ви розумієте слова Маленького принца? Що означає Планета? Для чого її потрібно прибирати?
*Я не люблю повчального тону. Та треба виривати баобаби одразу ж, як тільки побачиш. Це дуже нудна робота, але приємна. Але люди так мало знають… Діти повинні бути дуже поблажливими до дорослих.
2.Хто такі баобаби? Чому дорослі мало знають? Чому саме дітям довіряв Сент – Екзюпері?
*Якщо хтось любить квітку, яка є одна – єдина у світі, цього досить. - Я знаю одну планету. Там живе добродій з багряним обличчям. Він не понюхав жодної квітки. Ніколи не глянув на зірку.
3.Це не людина. Це гриб. Чому він гриб? Що мав на увазі принц?
*На планеті Маленького принца з”явилася чудова квітка. Вона була дуже гордовита, вибаглива та норовлива. Будь ласка, подбайте про мене… Мені потрібна ширма.. Я не трава… Увечері накрийте мене ковпаком.
4.Я боюся протягів. Де ж ширма?
*Прощавайте!- сказав Маленький принц. Вона кашлянула. Але не від застуди. - Вибач мені. І постарайся бути щасливим. Моя квітка сповнила пахощами всю планету, а я не вмів тішитися нею… Я не повинен був тікати… За тими наївними хитрощами я мав би вгадати ніжність… Я був надто молодий, щоб уміти любити… 5.Чому втік Маленький принц? У чому Маленький принц звинувачує себе? Що означає “любити”? Чому квітка бажає хлопчикові щастя?
*Дорослі такі дивні люди!.. Маленький принц, подорожуючи планетами, побував на астероїдах 325 – 330. Після зустрічі з королем, честолюбцем та пияком принц вирішив, що дорослі – дуже дивні люди.
6.Чому він так вирішив? Чому дорослі – дивні люди? Від честолюбця він дізнався, що шанувати – значить визнавати. А ви як думаєте?
*Він єдиний, хто міг би стати моїм другом Побувавши на планеті бізнесмена, Маленький принц вирішив, що від нього “немає ніякої користі зіркам”. Як ви розумієте цю фразу?
7.І тільки ліхтарник міг би стати другом принца. Чому? Чим він відрізнявся від всіх?
Визначення планети подано через ті образи, що раніше бачив казковий хлопчик і які здалися йому дивними «Земля — планета непроста!*Неабияка планета Сьомою планетою була Земля… На ній 111 королів, 7 тисяч географів, 90 тисяч бізнесменів, 7 мільйонів пияків, 311 мільйонів честолюбців. Але люди займають на Землі дуже мало місця.
8.Дорослим, як баобабам, здається, що вони великі й важні. У людей нема коріння. Їх носить вітром… Чому принц порівнює людей з баобабами? Невже всі такі “бур”яни”? Чому у людей нема коріння? У яких людей?
*Цікаво: для чого зірки світяться? - Добрий день! - Добрий день! – сказала луна. - Яка дивна планета? Зовсім суха. Уся в шпичаках, солона. Людям не вистачає уяви. Вони тільки повторюють те, що їм кажуть. Квітка, яка була у мене, завжди говорила перша.
9.Чому людям не вистачає уяви? Невже всі люди такі “сухі” та “колючі”? А чого світяться зірки?
*Ми відповідаємо за тих, кого приручили Коли Маленький принц був у пустелі, він зустрів Лиса,з яким подружився. - Будь ласка, приручи мене!
*Добре, коли у тебе є друг - Будь моїм другом!- сказав принц. -Приручи мене! – сказав Лис. Пізнати можна тільки те, що приручиш. У людей вже нема часу щось пізнавати. Вони купують речі у торговців, але торговці не продають друзів.
10.Тому у людей немає друзів. Хто такий друг? Чому важливо мати і не втрачати друзів?
*Це все пусте! Люди завжди невдоволені тим, де вони живуть. Люди набиваються у швидкісні поїзди, але вони не знають, куди їдуть. Вони метушаться, бігають, щось шукають, але не знають, що треба шукати. Тільки діти це знають… Добре, коли є друг, навіть якщо потрібно померти…
11.Чого не знають дорослі? Що знають діти?
*Треба шукати серцем… Одного разу Маленький принц побачив багато троянд. - Ви зовсім не схожі на мою троянду,- сказав він,- ви ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви гарні, але пусті. Заради вас не хочеться вмерти. Моя троянда одна – єдина, бо я поливав її, накривав її скляним ковпаком, затуляв її ширмою від вітру. Задля неї я знищив гусінь. Бо це моя троянда. Ну то й що?
*Мій секрет дуже простий: добре бачить тільки серце. Найважливішого очима не побачиш. - Моя троянда – це моя квітка. Вибаглива, вередлива, але моя… Навіть пустеля гарна тим, що в ній десь криється джерело. Люди не знаходять того, чого шукають, бо не там шукають. Його можна знайти у одній – єдиній троянді, у ковтку води.
12. Де потрібно шукати? Що треба шукати?
*Я повертаюся додому… Я житиму на одній із зірок. Я там сміятимуся, і коли ти будеш дивитися вночі на небо, це буде так, наче сміються всі зірки. У тебе будуть зірки, які вміють сміятися! Жоден дорослий ніколи не зрозуміє, як це важливо.
Контроль знань. Самоперевірка
План
Присвята казки-притчі, її своєрідність.
Малюнки юного художника і поради дорослим. Думки Екзюпері про дорослих.
Перша зустріч з Маленьким принцом. Причини, з яких він залишає свою планету.
Характеристика планет, які відвідав Маленький принц. Відкриття істини.
Роль постаті льотчика у казці.
Завдання для підготовчого періоду
Дайте тлумачення слів «планета», «притча».
Подумайте, чому Маленький принц після подорожі по Землі відчуває себе дуже нещасним?
Чому автор вдається до зображення нереального світу?
Намалюйте карту подорожі Маленького принца.
ТЕМА №4. Гуманістичний зміст твору.
Образ головного героя – Маленького принца.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ
Образ Маленького принца.
Маленький принц - це символ людини - мандрівника у всесвіті, шукає прихований сенс речей і власного життя. Душа Маленького принца не скуті льодом байдужості, змертвілого. Тому йому відкривається справжнє бачення світу: він дізнається ціну справжньої дружби, любові і краси. Це тема «пильність» серця, вміння «бачити» серцем, розуміти без слів. Маленький принц не відразу осягає цю мудрість. Він залишає власну планету, не знаючи про те, що те, що він буде шукати на різних планетах, виявиться так близько - на його рідній планеті. Маленький принц небагатослівний - про себе і свою планету він говорить дуже мало. Лише потроху, з випадкових, мимохідь загублений слів, льотчик дізнається, що малюк прилетів з далекої планети, «яка завбільшки десь із хату» і називається астероїд Б-612. Маленький принц розповідає льотчику про те, як він воює з баобабами, які пускають такі глибокі і сильні корені, що можуть розірвати його маленьку планету. Виполювати потрібно перші паростки, інакше буде пізно, «це дуже нудна робота». Але у нього є «тверде правило»: «... встав вранці, умився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету». Люди повинні дбати про чистоту і красу своєї планети, спільно берегти і прикрашати її, не дати загинути всьому живому. Маленький принц з казки Сент-Екзюпері не мислить своє життя без любові до ніжних закатам, без сонця. «Одного разу я за один день бачив сонячний захід сорок три рази!» - каже він льотчику. І трохи згодом додає: «Знаєш ... коли стане дуже сумно, втішно помилуватися, як заходить сонце ...» Дитина відчуває себе часткою світу природи, до єднання з нею він закликає дорослих. Малюк діяльний і працьовитий. Він КАВД ранок поливав Розу, розмовляв з нею, прочищав знаходяться на його планеті три вулкана, щоб вони давали більше тепла, висапував бур'яни ... І все ж він відчував себе дуже самотнім. У пошуках друзів, в надії знайти справжню любов він і відправляється в свою подорож по чужих світах. Він шукає людей в нескінченній оточуючій пустелі, бо в спілкуванні з ними сподівається зрозуміти і себе самого, і світ навколо, набути досвіду, якого йому так бракувало. Відвідуючи послідовно шість планет, Маленький принц на кожній з них стикається з певним життєвим явищем, втіленому в мешканців цих планет: владою, марнославством, пияцтвом, псевдовчених ... Образи героїв казки А. Сент-Екзюпері «Маленький принц» мають свої прототипи. Образ Маленького принца одночасно і глибоко автобіографічний і як би відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за вмираючому в собі маленькому Тоніо - нащадку зубожілого дворянського роду, якого в сім'ї називали за його біляві (спершу) волосся «Королем-Сонце», а в коледжі прозвали сновида за звичку подовгу дивитися на зоряне небо.
Троянда
Троянда була примхлива й уразлива, і малюк з нею зовсім змучився. Але «зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!», І він прощав квітки його примхи. Однак порожні слова красуні Маленький принц приймав близько до серця і відчув себе дуже нещасним.
Троянда - це символ любові, краси, жіночого начала. Маленький принц не відразу розгледів справжню внутрішню сутність краси. Але після розмови з Лисом йому відкрилася істина - краса лише тоді стає прекрасним, коли вона наповнюється сенсом, змістом. «Ви гарні, але порожні, - продовжував Маленький Іринці. - Заради вас не захочеш померти. Звичайно, випадковий перехожий, подивившись на мою Троянду, скаже, що вона точно така ж, як ви. Але для мене вона дорожче всіх вас ... »Розповідаючи цю історію про Розу, маленький герой зізнається, що нічого тоді не розумів. «На / до було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осявав моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти гак непослідовні! Але я був занадто молодий і ще не вмів любити!».
Образ Лиса.
З давніх-давен в казках Лис (НЕ лисиця!) Є символом мудрості і знання життя. Бесіди Маленького принца з цим мудрим тваринам стають в повісті свого роду кульмінацією, бо в них герой знаходить нарешті те, що шукав. До нього повертаються втрачені було ясність і чистота свідомості. Лис відкриває малюкові життя людського серця, вчить ритуалам любові і дружби, про що люди давно забули і тому позбулися друзів і втратили здатність любити. Недарма квітка говорить ПРО ЛЮДЕЙ: «Їх носить вітром». А стрілочник у розмові з головним героєм, відповідаючи на питання: куди ж поспішають люди? зауважує: «Навіть сам машиніст не знає цього». Це інакомовлення можна витлумачити так. Люди розучилися дивитися вночі на зірки, милуватися красою заходів, відчувати насолоду від пахощів Троянди. Вони підкорилися суєтності земного життя, забувши про «простих істинах»: про радості спілкування, дружби, любові і людське щастя: «Якщо ти любиш квітку - єдиний, якого більше немає ні на одній з багатьох мільйонних зірок, - це досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим ». І автору дуже гірко говорити про те, що люди цього не бачать і перетворюють своє життя на безглузде існування.
образ льотчика
Певне місце у творі займав образ льотчика. Він не визнав системи цінностей дорослого світу. Він вибрав небезпечну, ризиковану професію, повну пригод, у нього у кишені дитячі малюнки. Льотчик дуже самотній у житті. Хоча він вже почав пристосовуватися до смаків та вимог дорослих: говорити про краватки, гольф і бридж. Співрозмовники були задоволені, що познайомилися з "розсудливою" людиною. Льотчику це загрожує тим, що він може втратити себе як особистість. Ще у дитинстві під моральним тиском дорослих він припинив малювати, а можливо, це було його покликанням, замкнувся у собі, перестав мріяти, зневірився у своїх силах. Іноді він поводився як дорослий. Ремонтуючи мотор, на запитання маленького принца про баранчика, чоловік роздратовано закричав: "Я зайнятий серйозним ділом!" Зустріч маленького принца і льотчика не випадкова. Обоє в пустелі самотні, обоє сумували без друга, шукали його, хоча вже майже втратили надію знайти. Але доля нагородила їх за терпіння і наполегливість у пошуках дружби: їхня зустріч - і справжнє диво, і закономірність, і вища справедливість.
Маленький принц допоміг льотчику повернутися до себе, повірити у свої сили: льотчик знову став малювати, він перестав почуватися самотнім - друг подарував йому все небо з зірками, що сміються.
Афоризм — короткий, оригінальний, влучний вислів, узагальнення, глибока думка, виражена в лаконічній формі.
Казка-притча наповнена безліччю мудрих висловів:
https://telnova.mk.ua/?s=155&m=183
10. Хмарка слів. Інфографіка
.Найголовнішого очима не побачиш...
– Правда...
– Це як із квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на зірці, – вночі тобі приємно дивитися на небо. Всі зірки розцвітають.
– Правда...
– Це як з тією водою. Коли ти дав мені напитися, вона була наче музика... а все та корба і мотузка... ти пам'ятаєш... вона була чудова...
– Правда...
– Вночі ти подивишся на зірки. Моя зірка надто маленька, я не можу тобі й показати, де вона. Та це й краще. Вона буде для тебе просто однією з багатьох зірок. І тобі подобатиметься дивитись на всі зірки... Усі вони стануть твоїми друзями. І потім я тобі щось подарую...
І він засміявся.
– О хлопчику, хлопчику, як я люблю цей сміх!
– Оце й буде мій подарунок... це буде, як ото з водою...
– Що ти хочеш сказати?
– Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. Для одних – тих, хто мандрує, – вони – дороговказ. Для інших це тільки маленькі вогники. Для вчених зорі – складні задачі. Для мого бізнесмена вони золоті. Але всі ці зірки мовчать. А в тебе будуть такі зірки, яких більше ні в кого немає...
– Як це розуміти?
– Я житиму на одній із зірок, я там сміятимусь, і коли ти дивитимешся вночі на небо, це буде так, наче сміються усі зірки. У тебе будуть зірки, які вміють сміятись!
І він знову засміявся.
– І коли ти втішишся (а втіха завжди приходить), то будеш задоволений, що познайомився зі мною. Ти завжди будеш моїм другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Тоді ти одчиниш вікно, і тобі буде приємно... І твої друзі будуть страшенно здивовані, що ти, дивлячись на небо, смієшся. А ти їм скажеш: «Так, зірки завжди викликають у мене бажання сміятись!» І вони подумають, що ти не сповна розуму. От яку капосну штуку я тобі втну...
І він ще засміявся.
– Це буде так, начеб я замість зірок дав тобі безліч дзвіночків, що вміють сміятись...
І він ще раз засміявся. Потім знову став серйозний:
– Знаєш... сьогодні вночі... ти не приходь.
– Я не покину тебе.
– У мене буде такий вигляд, наче мені кепсько... Наче я вмираю. Так воно буває. Не треба, щоб ти це бачив, не приходь.
– Я не покину тебе.
Одначе він був заклопотаний.
– Я кажу тобі це... і через змію. Не треба, щоб вона тебе вкусила... Змії злі. Може вкусити собі на втіху.
– Я не покину тебе.
Його щось заспокоїло.
– Правда, на другий укус у них немає отрути...
Тієї ночі я не бачив, як він пішов. Вислизнув нечутно. Коли я догнав його, він ішов швидко й рішуче. Мені він тільки й сказав:
– А, це ти...
І взяв мене за руку. Проте щось його ще мучило.
– Ти даремно так зробив. Тобі буде боляче. Я буду наче мертвий, а насправді це буде не так...
Але я мовчав.
– Розумієш... Це дуже далеко. Я не зможу забрати свого тіла. Це надто важко.
Я мовчав.
– Та це все одно, що покинути стару оболонку. За старими оболонками нема чого сумувати...
Я мовчав.
Він трохи занепав духом. А проте зробив ще одне зусилля:
– Знаєш, це буде гарно. Я теж дивитимусь на зірки. І всі зорі будуть ніби криниці з іржавою корбою. І всі зорі дадуть мені напитися...
Я мовчав.
– Це буде так забавно! У тебе буде п'ятсот мільйонів дзвіночків, у мене – п'ятсот мільйонів струмків...
І він теж замовк: він плакав...
– Це тут. Дай мені ступити крок самому.
І він сів, бо йому стало страшно.
І ще він сказав:
– Ти знаєш... моя троянда... я за неї відповідаю! А вона така квола! І така наївна. Єдине, чим вона може боронитися, це чотирма нікчемними колючками...
Я теж сів, бо ноги більше не держали мене. Він сказав:
– Ну от... Це все...
Повагався трошки, потім підвівся. І ступив тільки крок. А я не міг ворухнутися.
Мов жовта блискавка мигнула біля його кісточки. Він лишився нерухомий. Не закричав. А тоді впав – повільно, як падає дерево. ї нечутно, бо пісок приглушує звуки.