Гомер " Одіссея"

Троянська війна була задумана богами ще й для того, щоб закінчилася доба героїв і настала нинішня, людська («залізна») доба. Тож хто з героїв не загинув під стінами Трої, мусив загинути на зворотньому шляху. «Одіссея» охоплює 40 днів. І хоча на казкові пригоди припадає лише півсотні із трьохсот сторінок поеми, людство пам'ятає в першу чергу саме їх.

Поема "Одіссея" — чудовий зразок народного епосу Давньої Греції, присвячений опису пригод та повернення до рідної Ітаки легендарного героя Одіссея. На першому плані епічної поеми виступає казково-пригодницький колорит. Автор зображує пізній етап життя давньогрецького суспільства, ніж в "Іліаді".

Розповідь детальна, об'єктивна, містить багато порівнянь, фольклорних і міфологічних елементів. Перед нами постають монументальні образи давньогрецьких героїв, відтворюється еллінська атмосфера та світогляд давніх греків.

«Одіссе́я» (дав.-гр. Ὀδύσσεια, Odýsseia) — давньогрецька епічна поема про пригоди Одіссея, царя Ітаки.

Описує 40-днів життя героя: поневіряння після Троянської війни, повернення додому і помсту залицяльникам до його дружини Пенелопи. Шедевр світової літератури.

Авторство приписується легендарному Гомеру. Написана між 8 — 7 ст. до н.е., так званою гомерівською грецькою мовою.

Складається з 24 пісень (частин). Близько 6 ст. до н.е. стала каноном грецької літератури разом із іншою гомерівською поемою «Іліадою». Написана пізніше останньої; відображає час падіння царської влади в грецьких громадах і початкові періоди розвитку іонійської торгівлі та мореплавання.

На відміну від богатирів-воїнів «Іліади» представляє героя нового типу — хитромудрого і багатостраждального Одіссея.

Поле поетичного зору розширюється підвищеним інтересом до чужих земель, до побуту дрібного люду, жіноцтва тощо.

Саме слово «одіссея» стало позначати тривалі мандри або блукання з різними пригодами ^]. Використовувалася як взірець для творів європейських письменників пізнього середньовіччя і нового часу. Повністю перекладена українською Борисом Теном в 1963 році.

ПЕНЕЛОПА - дружина Одіссея, дочка Ікарія й німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою.

Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимсь із них, хоча місцевий віщун Галіферс попередив їх, що отримані знамення віщують повернення Одіссея і смерть залицяльників. Ніхто цьому не повірив, а Пенелопа пообіцяла, що назве ім'я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, і Пенелопу примусили закінчити роботу. Тоді вона сказала, що одружиться з тим, хто всіх переможе, стріляючи з Одіссеєвого лука. Але ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Тоді саме з'явився переодягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім за допомогою сина й раба перебив усіх женихів Пенелопи

- післягомерівськими переказами, син Одіссея й Кірки Телегон, випадково вбивши батька, одружився з Пенелопою. Кірка подарувала синові й невістці безсмертя і перенесла їх на острови блаженних

- Одіссей відправив Пенелопу до батька в Спарту, де вона померла й була похована в місті Мантінея).

- деякими пізнішими міфічними версіями, Пенелопа не відзначалася особливою вірністю, під час відсутності Одіссея народила Пана.

Телема́х або Телема́к (грец. Τηλέμαχος) — син Одіссея й Пенелопи. Ім'я «Телемах» буквально значить «той, хто б'ється на відстані». Згадується у другій пісні «Іліади», один з головних героїв поеми «Одіссея».

Гомер — Одіссея (дуже стисло)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Пісні 1-5

На раді богів Афіна перед Зевсом просить заступництва за Одіссея. Він у полоні закоханої в нього німфи Каліпсо. Бувалий герой багато виніс випробувань, тому Афіна співчувала йому. Зевс погодився із думкою мудрої богині. Німфі наказано відпустити Одіссея, а його синові Телемаху Афіна вирішила навіяти бажання розшукати батька й зачинити дім від женихів матері Пенелопи.

<...> Руном овечим укритий, всю ніч Телемах, на постелі лежачи,

Думав про путь, в яку закликала Афіна. <…>

Телемах пливе на кораблі в Пілос до Нестора, потім у Спарту до Менелая. Нестор розповів, як пливли герої з Трої, як загинув Агамемнон.

Менелай розповів, що чув про полон Одіссея на острові німфи Каліпсо. Телемах зрадів.

Тим часом женихи Пенелопи задумали вбити Телемаха й на кораблі вирушили за ним.

Одіссея за наказом Зевса відпускає Каліпсо. Він робить пліт та вирушає в море. Сімнадцять днів пливе мужній цар Ітаки, на вісімнадцятий наслав на нього Посейдон бурю. Одіссея викидає на незнайомий берег, і він засинає.

Пісні 6-10

Це була земля царя фраків Алкіноя. Одіссей, не називаючи себе, розповідає про своє лихо. Алкіной радо приймає гостя. Під час бенкету співець Демодок співає про Троянську війну. Одіссей, розчулений, зізнається: "Я — Одіссей, син Лаерта, цар Ітаки, маленької, кам'янистої, але дорогої серцю..." Далі він розповідає про дев'ять своїх пригод.

Перша пригода — у лотофагів, які пригостили Одіссея із супутниками лотосом, викликаючим забуття. Одіссей його не спробував і примусово зігнав супутників на корабель.

Друга пригода — у циклопів, велетнів із одним оком. Одіссей із дванадцятьма супутниками прийшов до печери циклопа Поліфема. Той, повернувшись додому, побачив чужинців і завалив великим каменем вхід до печери.

І тоді Поліфем "двох, як щенят, ухопив і з силою ними об землю ударив, аж мозок їх бризнув і скрізь по землі розіллявся". Одіссей запропонував велетню випити міцного вина, за що той обіцяв великодушно з'їсти його останнім. Коли циклоп заснув, Одіссей встромив йому в око розпечений кий. Мореплавці прив'язали себе між баранами. Випускаючи отару, сліпий Поліфем не нащупав людей.

Так урятувалися мужні герої та ще отару циклопа забрали на корабель.

Але Поліфем звернувся до свого батька Посейдона, щоб той помстився.

Третя пригода — на острові бога вітрів Еола. Той дав Одіссею мішок із вітрами, а супутники через необережність їх випустили.

Четверта пригода — у лестригонів, велетнів-людожерів. Вони кидали великі скелі в кораблі Одіссея. Із дванадцяти вцілив тільки один.

П'ята пригода — у чарівниці Кіркеї. Вона пригостила супутників Одіссея чарівним зіллям і перетворила їх на свиней. Тільки Еврілох врятувався й повідомив це Одіссею. Гермес передав герою чарівний корінь, який захистить від закляття Кіркеї: " 3 ляку вона тебе зразу ж на ложе до себе запросить, ти ж і не думай ложа богині зрікатись, звільнила б тільки супутників вам і тебе щоб гостинно приймала".

Чари Кіркеї були безсилі для Одіссея. Вона відпустила його та супутників, повернувши їм людську подобу.

Пісні 11-17

Шоста пригода — відвідування царства мертвих, щоб знайти Тіресія, великого пророка. Той повідомив, що потерпає Одіссей через Посейдона, але він повернеться до Ітаки й буде мирно та довго царювати.

Сьома пригода — Сирени, хижі птахи-жінки, які вабили своїм співом мореплавців, прирікаючи на смерть. Хитрий Одіссей залив супутникам воском вуха, а себе наказав прив'язати. Цілими проїхали вони небезпечне місце, а Одіссей ще почув чудовий спів.

Восьма пригода — чудовиська Сцілла та Харибда. Сцілла схопила шістьох товаришів та з'їла биків. За це Зевс її покарав: бурею розбило кораблі. Тільки один вижив Одіссей і на дерев'яному уламку доплив до берега німфи Каліпсо.

Цар Алкіной, вислухавши героя, дарує йому корабель. Одіссей потрапляє на берег Ітаки. Афіна перетворює його на старого жебрака. У цій подобі Одіссей оселяється у свинопаса Евмея. До свинопаса приходить Телемах, йому відкривається Одіссей. Обидва обіймаються та плачуть.

Пісні 18—24

Одіссей у подобі жебрака, Телемах і Евмей приходять у дім Одіссея, де багато наречених Пенелопи.

Пес і служниця пізнали господаря. Наступного дня Пенелопа дає завдання женихам. Треба із лука Одіссея влучити через дванадцять кілець. Переможець стане її чоловіком. Одіссей перемагає та іншими стрілами вбиває всіх женихів.

У цей час Афіна насилає сон на Пенелопу. Прокинувшись, вона не вірить, що цей жебрак — Одіссей. Для перевірки Пенелопа пропонує служниці винести ліжко для Одіссея. Той каже, що це неможливо — він сам зробив це ліжко на пні маслинового дерева. Пенелопа одразу пізнала свого чоловіка.

Рідні загиблих женихів збираються проти Одіссея. Але Афіна припиняє битву.

<...> Жертвою й клятвою скріпила союз між царем і народом світла донька хмаровладця, богиня Афіна Паллада.

Одіссей характеристика

Одіссей — син Лаерта, цар Ітаки. Має дружину Пенелопу та сина Телемаха. Одіссей – справді епічний герой і водночас є «всебічно розвиненою особистістю»: хоробрий воїн і розумний воєначальник, досвідчений розвідник, перший в кулачному бою і бігу атлет, відважний мореплавець, майстерний тесляр, мисливець, торговець, дбайливий господар, оповідач. Він люблячий син, чоловік і батько, але він же і коханець підступно-прекрасних німф Кирки і Каліпсо.

Образ Одіссея витканий з протиріч, гіпербол і гротеску. У ньому на перший план виділена плинність людської природи, її здатність до метаморфоз у вічному пошуку все нових сторін буття. Одіссею протегує мудра і войовнича Афіна, а сам він часом нагадує морського бога Протея своєю здатністю легко змінювати свій вигляд. Протягом десяти років повернення додому він постає мореплавцем, розбійником, шаманом, що викликає душі мертвих (сцени в Аїді), жертвою аварії корабля, бідним старим і т. д.

Зовнішність та фізичний стан Одіссея: Виглядає як звичайна людина, фізично сильний, витривалий)

Риси характеру Одіссея Гомер стосовно свого героя найчастіше використовує епітет хитромудрий, що влучно характеризує Одіссея. Він розумний, кмітливий і… хитрий. Ці риси виявилися і в епізоді з троянським конем, і під час перебування у циклопа, у Цирцеї (Кіркеї). Завдяки своєму розуму, спостережливості герой рятує себе і своїх друзів — виявляє відповідальність за їхню долю.

Одіссей рішучий, запальний, але може правильно оцінити обстановку й стримати себе. Він здатний визнавати свої помилки. Одіссей — люблячий чоловік та батько.

Але він — не ідеальна людина. Часто герой буває марнославним, підступним до ворогів, глузливим, нерозсудливим та не завжди прислухається до порад своїх супутників.)

Одіссей користується заслуженою повагою завдяки патріотизму, сміливості та розуму. Він — ватажок, і супутники покладають великі надії щодо перемоги та порятунку саме на нього.